Ми в шлюбі 2 роки, є дитина. Живемо в моїй квартирі. Мій чоловік – єдиний і пізня дитина у матері.
Але у свекрухи до нього споживацьке ставлення. Вона його звинувачує, коли він захищає мене або хоче продати свою частину їх квартири. Дорікає, що він рідко приїжджає до неї в інше місто і «йде на поводу у дружини».
Дзвонить тільки тоді, коли мене немає поруч. А при нагоді заявляє, що мій чоловік «розповідає їй все в подробицях». Вона порівнює мене і себе – хто наскільки сильно схуд.
Сердито дивиться, якщо чоловік обнімає мене при ній або доглядає – передасть тарілку за загальним столом, принесе напій або накине куртку на плечі.
Налаштовує його проти мене. Коли він повертається від матері, не розмовляє зі мною день або два і дивиться зі злістю. Навіть на загальних фотографіях вона його бере під руку. Свого чоловіка знецінює і вселяє, що він ні її, ні сина не любить, тому що пішов в моря на заробітки. Грошима нам не допомагає, у неї «свої витрати». Мої батьки допомагають багато.
