Мати і дочка останні 10 років ходять на побачення і шукають “свого єдиного”

Майже 10 років тому наша сім’я розвалилася. Тоді з родини пішов батько.

Ми з сестрою були вже підлітками і все розуміли. Я засуджував батька. Зараз не засуджую, бо сам кілька разів намагався розібратися, як би вчинив, якби все сталося зі мною.

Відносини батьків до того моменту вже давно тріщали по швах. Мама довго не побивалася і почала мало не через кілька тижнів бігати по побаченням.

По стопах матері пішла і старша сестра. Сім’ї більше не існувало.

Кожен з нас проводив час як-небудь, але не разом. Мене це більше ніж влаштовувало.

Я готувався до вступу до вузу. Встиг вступити, відучитися, повернутися назад, влаштуватися на роботу, з’їхати, купити квартиру.

А мама з сестрою продовжують жити разом і продовжують шукати щастя на сайтах знайомств.

Так прапор в руки, якщо подобається. Але цікаво те, що вони звинувачують мене в тому, що я не шукаю собі дружину.

Зізнаюся, дружину не шукаю. Була в студентські роки дівчина, в яку був закоханий. Але у нас не склалося. Прикро, але що поробиш ?! А я ось їх не розумію …

Так відчайдушно шукати відносин … Краще жити одному, ніж з ким-небудь …

You cannot copy content of this page