Прочитала історію про те, як мати образила доньку і та перестала з нею спілкуватися і захотілося розповісти про ставлення до мене матері та сестри.
Мені вже 67 років. Мати не стало 2 роки тому, у 87 років. Вона ненавиділа мене. Але мене дуже любила бабуся, мамина свекруха. Мати ж любила тільки молодшу сестру (молодша за мене на 5,5 років). Мати мені увагу майже не приділяла, навіть на день народження.
У мене не легко склалося життя. Так вийшло, я вийшла заміж за людину з поганими звичками. Мені було 22 роки, а він красивий і розумний чоловік, на 7 років старший, але його мати чомусь не злюбила мене. Вважала, що її дорослий син повинен був віддавати всі гроші їй, а я молоденька, дурненька, мала ходити пішки до інституту і їсти те, що вони мені дадуть.
Я майже одразу завагітніла і тоді захотіла повернутися до батьківського дому, але мене не прийняли назад. Мати сказала, що в них своє горе (мій батько нагуляв позашлюбну дитину). Батько виплачував аліменти на позашлюбну дитину до кінця життя, його не стало у 60 років. Мати «загризла» його, так би мовити, але відпускати не хотіла. Він був майстер на всі руки. Збудував триповерхову кам’яну дачу, гараж, катер, отримав на сім’ю, включаючи й мене, чотирикімнатну квартиру, купив авто.
Нам із першим чоловіком довелося переїжджати, бо будувався новий завод, і ми змогли отримати там квартиру. Переїжджали з однорічною дитиною. Я любила свою матір, але коли я приїжджала до неї, вона відверталася від мене, постійно критикувала мене, всі мої подарунки їй були не до смаку. Сестра з мене сміялася, бо чоловік мій не такий. Але я сама була ж нормальною, я вчитель англійської мови, стаж 32 роки.
Йти не було куди, прожила з першим чоловіком 21 рік. Його не стало у 49 років. Потім я 11 років була сама. У 54 роки одружилася знову Чоловік був старший за мене, дуже хороша людина. Але знову чомусь моя мати та сестра обзивали його різними словами. Моя сестра хотіла, щоб я його покинула і приїхала жити до матері, щоб її доглядати, але мати якраз мене й не кликала. Коли я приїжджала до неї, вона від мене все також відверталася.
Потім, коли батька не стало, вони почали з сестрою розпродавати майно — гараж, машину, дачу, а наприкінці й квартиру. Сестра забрала матір до себе і поселила її в гаражі, що прибудований до будинку сестри. Сестра дуже багата жінка, до речі. Зробили аферу, щоб мати підписала документи на квартиру.
Я не можу їм пробачити тільки те, що вони вкрали моє дитинство, не дали нічого забрати з квартири: мої книги, речі бабусі, нічого не залишили навіть на згадку.
Мого другого чоловіка також не стало, я небідна людина, але мені завжди боляче за те, що мене ненавиділа моя мати. Але, можливо, у неї був якийсь психічний розлад? Вона була теж учителем та завучем. Ну, а сестра просто аферистка.
