Батько сімейства крутився як міг, пропадав постійно на роботі, але зі своїм завданням справлявся. Їхня сім’я жила дещо відокремлено, і з родичами вони сильно близькі не були. Та й потреби цього не відчували, оскільки ні чого не потребували.
Наталя була молодша за Інну на вісім років, і вся увага батьків переключилася на маленьку сестричку. Щодня донька чула:
«Ти старша, ти маєш поступатися! Вона ще маленька, будь розумнішою!»
І вона була «старшою» і «розумнішою», поки у двадцять років не вийшла заміж і не пурхнула з батьківського дому. Дівчина досягла усього, про що можна мріяти: чоловік, дітки, будинок — жити та радіти!
Тільки у батьків благополуччям і не пахло: молодша дитина зв’язалася з поганою компанією, дівчинка почала пробувати заборенені речі, тобто відбилася від рук. Чи то її надто балували і все дозволяли, чи не приділяли належної уваги. Ніхто тепер не скаже, що стало головною причиною такої поведінки Наталі.
Батько з матір’ю були на межі. Нерви, безсонні ночі, лайка та скандали, які не давали жодного ефекту, стали причиною морального та фізичного виснаження. Можливо, це ще довго б тривало, але дівчина одного разу з’їла щось настільки не те, що опинилася в реанімації.
Крапельниці та професіоналізм лікарів зробили свою справу — Наталя вижила. Але ноги в неї відмовили — тепер вона пересувається в інвалідному візку.
Трагедія відбилася на всіх по-різному: молодша дочка, здавалося, стала більш розсудливою, батько замкнувся і пішов у себе, а мати, яка й до цього була неврівноваженою, ще більше почала зриватися на оточуючих. Інна намагалася допомагати батькам, як тільки могла, але жертвувати своїми дітьми та сім’єю не збиралася.
Наталя почала працювати через Інтернет. Дівчина сама по собі не дурна, тому незабаром вона почала непогано заробляти.
Одна проблема: у мережі можна знайти все, і вона знайшла те, що хотіла. Мабуть, подумала, що їй уже втрачати нема чого. Будь-яку погану доставляли їй прямо додому.
Здоров’я батьків після всіх жахів значно похитнулося. Вони, усвідомлюючи свою недовговічність, почали намагатися налагодити із родичами тепліші стосунки, щоб заручитися їхньою підтримкою, адже Інна залишиться з сестрою-інвалідом одна.
Але рідні за цей час надто віддалилися, у кожного своє життя, своя сім’я. Та й кому потрібні чужі проблеми?
Батьки благали старшу дочку, щоб вона подбала про Наталю після їхньої смерті, щоб вона взяла на себе відповідальність за сестру. Але Інна розуміла, що від такої опіки страждатимуть її рідні діти: їм буде приділено менше уваги та кохання.
Зовсім недавно серце матері не витримало. Батько та Наталя залишилися вдвох. Батьківські прохання стали наполегливішими, і все болючіше Інна на них реагує, розуміючи неминучість швидкого прийняття дуже важливого рішення, яке може кардинально перевернути її життя і негативно вплинути на її родину.
