У мене є старший брат Петро, ми в нормальних відносинах один з одним і з батьками. З Петром у нас велика різниця у віці, я пізня дитина у своїх батьків.
Я вивчився, знайшов роботу в ІТ компанії, заробляю гарно. Свого житла немає, ми з друзями орендуємо житло.Щоразу, коли я приїжджаю до батьків в гості, вони мені розповідають, яке у Петра важке життя, як йому не просто.
Я, в свою чергу, дуже допомагаю татові й мамі: постійно купую їм хороші продукти, даю гроші на одяг. Спочатку мама з татом були дуже вдячні мені за це, а зараз просто сприймають все, як належне.
Цього літа я вирішив мамі з татом зробити подарунок, адже батько вже вийшов на пенсію, я дав їм гроші, щоб вони на тиждень з’їздили на море, в хороший санаторій. Батьки зраділи, гроші взяли, обіцяли все організувати.
В день, коли мама з татом мали бути в санаторії вже, я їх набрав запитати, як доїхали, чи подобається там.
Та мама спокійним голосом мовила, що вони вдома, нікуди не їхали, а гроші Петрові віддали, йому дітей до школи немає в що одягнути, а вони по курортах будуть їздити.
Я тепер твердо вирішив для себе, що батькам тепер допомагати не буду, буду гроші в себе вкладати і думати про своє майбутнє. Дуже вірю, що згодом батьки все зрозуміють і будуть однаково ставитися до обох синів.
