Такого я могла чекати від подружок, які з головою погано дружать, але не від власної матері, яка мене знає дуже добре.
Як їй така тупа думка взагалі в голову прийшла – що я захочу покласти око на її мужика. Там такий скарб, що якби я була навіть у маминому віці, то обійшла б його іншою дорогою.
Але докази на маму не діють, вона впевнена, що лише мінімум спілкування зі мною можуть убезпечити її від краху особистого життя.
Мама виховувала мене сама, хоча я ніколи не була проти її особистого щастя. Істерик не закочувала, мужиків не відважувала, просто у мами щось не клеїлося.
Напевно, навіть краще, бо невідомо, як у неї зірвало б дах, якби ми з її мужиком жили в одному будинку. Я вже нічому не здивуюсь.
Свою долю вона знайшла, коли їй перевалило за п’ятдесят років. Виглядає вона у мене добре, мамі рідко хто може дати її вік.
Фігурка гарна, косметика, зачіска, манікюр, одягається красиво. Загалом, мама виглядає дуже гідно. Тому вибір кавалера мене, скажімо прямо, здивував.
У супутники життя вона собі обрала маленьке плюгавеньке непорозуміння з пузом і ніжками. Дядько добрий, веселий, але на цьому його переваги, які видно з першого погляду, закінчуються.
Мама казала, що в побуті її Сашко невибагливий, смажить чудові котлети, не нудить і взагалі з ним легко та приємно жити. Це було ще до їхнього весілля.
Я Сашка бачила один раз до цього, і то випадково вийшло. Містечко у нас невелике, тому зустрілися в магазині, вони з мамою там скуповувалися.
Наступного разу я його бачила, коли вони одружилися. На весілля мене покликали, і це був останній раз, коли мама кликала мене в гості.
Після цього вона стала рідко виходити на зв’язок, але я вважала, що вона просто займається особистим життям і їй ніколи. Але виявилось, що справа не в цьому.
Коли мама мене навіть на свій день народження не запросила, я здивувалася. Достеменно знаю, що вона відзначала, бо потім викладала фотографії із заходу. Але мене не покликала, хоч я їй того дня дзвонила.
На мій день народження вона таки прийшла, але одна, хоча я запрошувала її з чоловіком. Ну тому, що було б дивно кликати її без чоловіка.
Коли я спитала, а чого вона одна, мама раптом скривилась і гаркнула, що якщо не влаштовує, то вона може піти. Реакція більш ніж дивна.
Раніше то вона до мене в гості забігала, то я до неї, а тепер настала тиша. Навіть телефоном вона зі мною спілкувалася якось через не хочу.
Коли в день народження Сашка я написала йому повідомлення, у відповідь навіть банального “дякую” не прийшло. Я мамі зателефонувала, запитала, чи не змінював її чоловік номер, бо я привітала, а у відповідь тиша.
Мама була напідпитку і вже не стримуючись заявила, що внесла мій номер у чорний список, бо нема чого її чоловікові писати.
Далі я почула, що мамі не подобається, як я дивлюся на її чоловіка, я поводжуся некрасиво щодо неї, і взагалі варто вже свого мужика завести, а не до її руки тягнути.
Я вважала це п’яним маренням, тому не сприйняла серйозно. Але мама й твереза мені сказала, що пам’ятає нашу розмову і від своїх слів не відмовляється.
– У мене своє життя, от і не лізь у нього, – заявила мені мама.
Тепер ми майже не спілкуємось, якщо тільки у справі. Я ображена, що вона про мене таку дурницю думає, мама вважає, що я націлилася на її Сашка.
Сподіваюся, що колись до неї дійде, але поки що стосунки залишають бажати кращого.
