А мене ось кинули на кругленьку суму. І не десь, а в ювелірному відділі супермаркету. Мені 24 роки і я вирішив зробити пропозицію своїй коханій дівчині Ользі. Знаю, що прийнято з такої нагоди презентувати колечко. І ось я з усілякими хитрощами обміряв її пальчик і вирушив на пошуки. Вирішив не скупитися, бо давно й ніжно люблю свою Олюшку.
Підібрав витончене золоте кільце з ніжним різьбленням і маленьким, але таки діамантиком. І був дуже щасливий, коли купив обране кільце – частину грошей навіть довелося зайняти. У романтичній атмосфері подарував його коханій і ми подали заяву до Палацу одружень.
А далі покотилися неприємності. Оля стала носити колечко щодня і вже за кілька тижнів помітила, що воно тьмяніє, темніє, і, зрештою, позолота почала облазити.
Дата нашої реєстрації була призначена за два місяці. Отож, коли наречена виявила метаморфози з подарунком, вона пішла у відділ реєстрації та забрала свою заяву. Мені вона пояснила, що, звичайно, їй прикро, що я «оцінив» любов до неї позолоченою мідною штучкою з блискучим скельцем. Потім вона плакала і зізнавалася, що дуже любить мене, і вийшла б заміж із будь-яким колечком, якби я не «обманював» її, що це золото з діамантом, бо найнеприємніше у стосунках – це обман. Тим більше вона не хоче починати з обману сімейне життя.
У мене навіть зберігся чек і бирка від покупки, але коли я, сповнений обурення, пішов лаятися в злощасний магазин, мені сказали, що кільце підмінив я і ще невідомо які афери у мене в голові. Після чого викликали поліцію. У поліції я, на щастя, пробув лише добу. Там мені повірили, але заяву не прийняли, сказавши, що довести нічого не вдасться і все може взагалі обернутися проти мене.
Ось таке «весілля» вийшло. Оля моя потихеньку відтає, і, я сподіваюся, що через час ми все-таки одружимося. Щоправда, мені ще доведеться попрацювати на роздачу боргів. І тепер я взагалі не знаю, як купувати прикраси? Невже йти до магазину з якимсь експертом. Підкажіть, будь ласка, якщо знаєте, як застрахуватися від підробки, адже після покупки нічого не довести.
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…
— Я їй так і сказав: Галино Петрівно, та ви б його одразу на голову…