Мене звати Наталя, мені 20 років, заміжня, і я закохалася у свого друга дитинства

З недавнього часу я стала розуміти, що потребую чиєїсь пораді. Ситуація так складається, що я вже не можу спокійно поглянути на неї з боку. 

Нещодавно мені виповнилося двадцять. У минулому році я вийшла заміж. А ще у мене є хороший приятель, з яким ми знайомі вже років п’ять. 

Ми відмінно спілкуємося, ділимося усіма таємницями, виручаємо одне одного, коли потрібно. У нас схожі думки на один і той же рахунок, ми любимо одні й ті ж фільми, книги і навіть їжу.

Він чудова людина: добрий, турботливий, розумний. З ним мені комфортно і легко. Ми завжди багато спілкувалися, частенько вибираємося прогулятися або в кафе. 

І завжди ми не можемо наговоритися вдосталь. Коли я лаюся з чоловіком, то просто набираю його номер, і він заспокоює мене. Відразу на душі легкість з’являється. 

Кілька днів тому ми, як завжди, зустрілися поспілкуватися. Прогулювалися парком, розмовляли, сміялися – все, як завжди. Погода була досить прохолодною, ми замерзли. 

Я запросила його до себе, щоб погрітися. Чоловік тоді був у відрядженні. Я зробила чай, і ми продовжили розмовляти. Якось непомітно розмова перетекла в сторону нашого з ним спілкування. 

Він сказав, що завжди відчував до мене щось більше. Що я для нього не просто друг. Але ж я теж періодично думала про це. 

Потім ми змінили тему. Мій друг почав збиратися додому. Ми вийшли в передпокій. Несподівано він обійняв мене і подивився в очі. Я побачила в них стільки почуттів, що не змогла встояти. 

Ми поцілувалися. Це був не просто один поцілунок. Ми цілувалися кілька хвилин. Мені було дуже приємно. Я ніколи не відчувала такого задоволення від поцілунків з чоловіком. 

Потім друг пішов, а я лягла спати. Але думки про нього не давали мені заснути. На наступний день він подзвонив мені і сказав, що не варто нам цього робити. 

Він не хотів щось міняти, його влаштовувала наша дружба. Я засмутилася, тому що розраховувала на щось інше. Я перервала наше спілкування. І тепер не знаю, як правильно вести себе. 

Мені прикро, що він бачить в мені тільки подругу. Але, з іншого боку, я була б рада просто забути все і далі спілкуватися, як раніше. 

Але як це зробити? З чоловіком у нас зараз не все гладко, тому не засуджуйте мене, будь ласка. Краще дайте якийсь слушну пораду.

You cannot copy content of this page