Не знаю кого кохаю, друга який вижив у трагедії або ж свого чоловіка.
В кінці 2018 року біля мене з’явився коханий чоловік. Він повністю у всьому в моєму смаку. Відносини у нас серйозні, але не легкі (в плані що є відстань) тому що він зараз відбуває строк в одній з країн ЄС. Але він скоро вийде, через 1-3 роки. Спілкуємося через інтернет. Він мені навіть фінансово допомагає. Я його любила і люблю. У нас різниця у віці.
Він навіть пропонував розписатися, але нас відмовилися розписати. Тобто по факту я його вважала все одно своїм чоловіком, а він мене своєю дружиною. Але на початку весни 2020 року я по роботі зіткнулася з чоловіком, з яким ми почали багато спілкуватися і дружити.
Я його вважала своїм другом і він нічого більше не виявляв. Він знав
що у мене є чоловік. Нещодавно з ним трапився трагічний випадок він мив вікно і вода розлилася і він випав з 7 поверху. Лежав у лікарні без свідомості й лікарі говорили ось 1-2 дні і все кінець.
Мені тоді лізли думки в голову що мені його не вистачає більше ніж друга. Але я думала що це на тлі шоку дурь в голові лізе. І ось сталося диво.
Він прийшов в себе повністю й тепер пропонує з ним зустрічатися.
І я не знаю що мені робити й відмовити йому мені його шкода, і відвідують думки мене що він мені симпатичний як чоловік. Але я люблю і свого чоловіка і не хочу його втрачати. Але і до цього у мене почуття або що? Ось як мені бути? Що мені робити?
До речі мені 32 роки, ув’язненому чоловіку 55 років. Моєму другові 22 роки.
Ув’язнений чоловіків раніше ніколи не був одружений. Тільки в молодості коли він служив ще в армії мав відношення серйозні, але дівчина потім його в день весілля кинула. Тому у нього відносини взагалі не клеїлися.
А потім він до в’язниці й зовсім потрапив. А моєму житті мої перші серйозні відносини закінчилися тим же що й у нього. Я зустрічалася з хлопцем 3 роки. Але він мене кинув в день весілля. Ні він, ні я дітей не маємо. Мій друг якому 22 роки ніколи не був одружений і дітей не має.
Я не знаю кого я з них люблю і що це у мене до друга почуття жалості або закоханість. І кинути як свого чоловіка я не уявляю. І все-таки я його люблю. Але здається мені, що я кохаю і друга і не уявляю як йому відмовити в його такий складний життєвий період. Я не знаю що мені робити. Але я б хотіла обох вибрати, але так само не можна.
