Просто крик душі. Мені 42 роки, чоловікові 46 років. Я намагаюся стежити за собою, проблем з фігурою немає, зайвої ваги теж.
Не вважаю себе дуже красивою, але на тлі ровесниць, які запустили себе зі своїми чоловіками, виглядаю, можна сказати, ефектно.
Проблема в тому, що чоловік мене перестав помічати як жінку. Близькість у нас трапляється по великих святах, в останні два роки в основному дуже швидко, для галочки.
Заповнила анкету на сайті знайомств, знайшовся хлопець в сусідньому місті, де я регулярно буваю по роботі. Наступного тижня їду туди по роботі на тиждень, він кличе до себе. навіть не знаю, що робити, прям хочеться, сил немає.
І до чоловіка нічого вже не хочу, йому вистачає, сама привчила, мабуть, що все так. Хочеться нормальної близькості, але від чоловіка вже не дочекаюся, згодна з тим хлопцем зрадити йому.
Ось тільки не знаю, як бути зі своєю совістю, а роки минають.
У суботу після обіду, коли Алла вже впоралася з усіма справами, які були заплановані на…
Зіна дісталася до автовокзалу, як у тумані. Вона встигла на останній автобус. Потім буде потяг,…
Ірина нервово перебирала чотки з дерев’яних намистин — подарунок доньки з Балі. Тридцять п’ять років…
— Заїдьмо до церкви, — запропонувала Поліна. Вадим подивився на дружину й усміхнувся. Вони були…
Баба Галя стояла біля вікна, дивлячись на дітей, що грають. Гнат повернувся додому надвечір. Дружина…
У їдальні ліцею №6 завжди було чутно запах горохового супу, що підгорів, і зачерствілих скоринок…