Мені 42 роки й не можу наважитися на зраду, чоловіка я кохаю, але у ліжку ми тільки спимо, а мені хочеться більшого. Кандидата для зради я вже знайшла на сайті знайомств

Просто крик душі. Мені 42 роки, чоловікові 46 років. Я намагаюся стежити за собою, проблем з фігурою немає, зайвої ваги теж.

Не вважаю себе дуже красивою, але на тлі ровесниць, які запустили себе зі своїми чоловіками, виглядаю, можна сказати, ефектно.

Проблема в тому, що чоловік мене перестав помічати як жінку. Близькість у нас трапляється по великих святах, в останні два роки в основному дуже швидко, для галочки.

Заповнила анкету на сайті знайомств, знайшовся хлопець в сусідньому місті, де я регулярно буваю по роботі. Наступного тижня їду туди по роботі на тиждень, він кличе до себе. навіть не знаю, що робити, прям хочеться, сил немає.

І до чоловіка нічого вже не хочу, йому вистачає, сама привчила, мабуть, що все так. Хочеться нормальної близькості, але від чоловіка вже не дочекаюся, згодна з тим хлопцем зрадити йому.

Ось тільки не знаю, як бути зі своєю совістю, а роки минають.