Все тіло покрилося мурашками. Історія про сірий клубок.
Почну з того, що я не знаю, куди мені писати і до кого звертатися. Тому хочу дізнатися, чи бувало в житті кого-небудь з вас щось подібне. І якщо бувало, то до чого мені варто готуватися?
Мені було шість років. Я дуже добре запам’ятала цей вік, тому що за рік до школи зі мною трапилася дивна історія. Це сталося у бабусі в будинку.
Мені потрібно було лягати спати, але спати я не хотіла і знайшла для цього привід – попити води. Пішла на кухню, поставила склянку на стіл і підійшла до підвіконня, на якому стояв графин з водою.
У відображенні вікна я побачила, що позаду мене по повітрю проплив сірий клубок. Він був великий і був схожий на один з тих клубків пряжі, які були у бабусі, тільки раз в 10 більше.
Від несподіванки я закричала на весь голос і повернулася. Клубка не було. А ще я пролила воду з графина. Прийшла бабуся і зробила мені зауваження за пролиту воду.
В історію з клубком вона не повірила і сказала, що казна-яку погань вигадую – аби спати не лягати. Того вечора я боялася заснути.
Минуло дуже багато часу. Зараз вже мене є діти. І сьогодні історія повторилася. Тільки спершу відчула шкірою, що позаду мене хтось є.
Я знову стояла на кухні. Але на цей раз чистила овочі. Я підняла очі і в відображенні дзеркала побачила клубок. Він був чимось схожий на той, який бачила в дитинстві, але цей був інший – начебто три клубка різних розмірів були переплетені разом. Приблизно такі:
Непередаване відчуття. Це не страх і не холод. Все моє тіло було вкрите мурашками.
Я повернулася і знову нічого. Хоча я точно бачила, як клубок проплив позаду мене.
У кого було щось подібне? Сестра сказала, що я накручую себе. Але це не те.
