Все тіло покрилося мурашками. Історія про сірий клубок.
Почну з того, що я не знаю, куди мені писати і до кого звертатися. Тому хочу дізнатися, чи бувало в житті кого-небудь з вас щось подібне. І якщо бувало, то до чого мені варто готуватися?
Мені було шість років. Я дуже добре запам’ятала цей вік, тому що за рік до школи зі мною трапилася дивна історія. Це сталося у бабусі в будинку.
Мені потрібно було лягати спати, але спати я не хотіла і знайшла для цього привід – попити води. Пішла на кухню, поставила склянку на стіл і підійшла до підвіконня, на якому стояв графин з водою.
У відображенні вікна я побачила, що позаду мене по повітрю проплив сірий клубок. Він був великий і був схожий на один з тих клубків пряжі, які були у бабусі, тільки раз в 10 більше.
Від несподіванки я закричала на весь голос і повернулася. Клубка не було. А ще я пролила воду з графина. Прийшла бабуся і зробила мені зауваження за пролиту воду.
В історію з клубком вона не повірила і сказала, що казна-яку погань вигадую – аби спати не лягати. Того вечора я боялася заснути.
Минуло дуже багато часу. Зараз вже мене є діти. І сьогодні історія повторилася. Тільки спершу відчула шкірою, що позаду мене хтось є.
Я знову стояла на кухні. Але на цей раз чистила овочі. Я підняла очі і в відображенні дзеркала побачила клубок. Він був чимось схожий на той, який бачила в дитинстві, але цей був інший – начебто три клубка різних розмірів були переплетені разом. Приблизно такі:
Непередаване відчуття. Це не страх і не холод. Все моє тіло було вкрите мурашками.
Я повернулася і знову нічого. Хоча я точно бачила, як клубок проплив позаду мене.
У кого було щось подібне? Сестра сказала, що я накручую себе. Але це не те.
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…