Мені ніколи у житті не щастило з подругами. Я вже перестала вірити у справжню дружбу

Не щастить мені із подругами. Ще у школі найкраща подруга почала дружити одночасно з двома дівчинками, розповідаючи кожній з них те, про що ми з нею говорили. Я перестала з нею дружити, бо ще тоді представляла дружбу зовсім іншою.

Вважаю, що з подругою можна поговорити, поділитися всім, порадитися. Але чомусь мені так і не пощастило зустріти таку подругу. В університеті теж почала товаришувати з однокурсницею, вона жила в гуртожитку, часто приходила до мене додому, навіть ночувати залишалася.

Мої батьки були задоволені нашою дружбою, допомагали Ірі, коли в неї не було грошей, і якщо потрібно було готуватися до сесії, дозволяли їй жити у нас, щоб ми разом навчалися та допомагали одна одній.

Звичайно, коли я познайомилася з хлопцем, першою про це дізналася Іра. Я була така щаслива, мені хотілося з кимось поділитися, і я розповідала все подрузі. Як мене хлопець любить, які подарунки дарує. Аж поки вона не сказала, що настав час їх познайомити, щоб вона могла оцінити його.

Я так і зробила, запросила її піти з нами у кіно, потім вечір провели у кафе. Іра весь час фліртувала з Ігорем (моїм хлопцем), я сердилася, але знаку не подавала. Вже потім я їй все висловила, але подруга сказала, що таким чином вона його перевіряла, чи він мене дуже любить або може іншою зацікавитися.

Те, про що я навіть не могла подумати, якраз і сталося. Якось Ігор сказав, що буде зайнятий у вихідні, і я вирішила сходити у магазин, щоб час не втрачати дарма. І далі було як у дешевому серіалі – я зустріла свою подругу зі своїм хлопцем.

Він чекав на неї біля машини з квітами, при зустрічі поцілував. Я зрозуміла, що вони давно зустрічаються за моєю спиною. Як же мені було боляче! За що зі мною так вчинили найрідніші мені люди, яким я так довіряла? Можна було б сказати правду відразу, а не робити з мене дурепу.

З того часу подруг у мене немає. Я намагаюся спілкуватися з усіма нормально і на роботі, і у побуті, але нікому не довіряю. Я незаміжня, хоча вже 26 років. Як живе подруга і колишній хлопець, не знаю, не цікавилася. Вона майже одразу перевелася на заочну форму навчання, і ми з нею більше не бачилися. Сподіваюся, що вона кається.

You cannot copy content of this page