Давно хочу розповісти вам про мою подругу. Звати її Люда. За багато років дружби з нею, я переконалася, що справжня дружба все ж таки існує. Багато хто сумнівається в цьому. Може, когось зрадили, у когось багато друзів та знайомих, але немає справжнього друга, з яким можна поділитися і радістю, і горем. Тут мені пощастило, і я дуже дорожу цією дружбою, перевіреною роками.
Наші діти ходили разом до дитячого садка, там ми й познайомилися, а згодом стали дружити. За ці роки наша дружба зміцніла. Ми довіряли одне одному все найпотаємніше, ділилися і сімейними проблемами раділи разом за наших дітей. Разом із подругою ми купували собі та одяг. Іноді це були навіть модні та стильні речі, трикотаж, адже оновлення гардеробу підіймає настрій.
Моя подруга була з іншого міста, і всі родичі її жили там. Через те, що моєї мами не стало дуже давно, я пекла великий пиріг і передавала його мамі Люди, коли вона їхала до неї в гості. Мені здавалося, таким чином я це роблю і для своєї мами теж.
І ось несподівано мені довелося переконатися у відданості моєї подруги. Мій чоловік потрапив в аварію та лежав у лікарні. Свої заощадження я дуже швидко витратила на лікування, але потрібна була ще одна операція.
І знову потрібні були гроші, яких мені не було де взяти. Можна, звичайно, було звернутися до знайомих за допомогою, але не хотілося створювати проблеми іншим. Адже у кожного вистачає своїх проблем.
І я вирішила взяти гроші у банку, хоча мені довелося б віддавати набагато більше. Але виходу не було, і я вирішила йти до банку. На мій подив, пізно ввечері прийшла моя подруга зі своїм чоловіком і принесла мені ці гроші.
Я добре знала, що це були гроші, відкладені ними не на розваги, косметику чи сукні, а на синове навчання. І так швидко віддати їх не зможу. Але вони наполягали, щоб я взяла і що мені гроші зараз потрібніші.
Я почала писати розписку, але подруга мене зупинила і сказала, що якщо не довіряти, то що це за дружба і навіщо тоді взагалі потрібні друзі. Я дуже їй за це вдячна та бажаю, щоб у кожного були справжні друзі.
- Знову не спав? - Ірина подивилася на чоловіка з невдоволенням і прихованим жалем. Їй…
Знову. Той знайомий гіркий присмак розчарування заповнив Лілію, щойно вона кинула погляд на екран телефону.…
З боку сім'я Лозових виглядала ідеально. Він інженер-конструктор на солідному, престижному заводі, вона дитячий тренер…
Андрій прокинувся через те, що хтось голосно грюкнув дверима на кухні. Він розплющив очі, подивився…
Юля щовечора засинала під тихий скрип старого дивана, наче чула, як дихає Аліса крізь відчинені…
Галина стояла навпроти дзеркала в коридорі, намагаючись зрозуміти, яке обличчя потрібно зробити, коли вперше зустрічаєш…