Знайшла варіант, як впоратися з втратою коханої людини.
Переживала розставання з коханим, не знала як впоратися з мукою, шукала варіанти відволікання. Прочитала багато різних історій про розлуку. Ніякі поради не допомагали, відчувала прихильність і те що не можу не думати про цю людину, та й повернути його не могла, так як сама винна в розлуці, не розуміла як так я і люблю і не можу виправитися стати краще в характері, почати цінувати.
Почала створювати стосунки серйозні, подумала може відволікуся і вирішила народити, зазвичай як буває малюк з’являється і часу не залишається на особисті думки, але виявилося, що я помилялася думаючи так.
Знаєте за півтора роки сімейного життя я кожен божий день думала про колишнього, і не розуміла маючи чоловіка і дитину я не змогла викинути його з голови, самі спогади лізли в голову не могла нічого вдіяти, тим самим псувала відносини з чоловіком.
Почала думати, шукати причини, і зрозуміла це просто спогади як мені було добре з колишнім коханим чоловіком, якийсь жаль залишилося всередині ось і виходить назовні, не треба реагувати треба просто посміхаючись згадувати не засмучуватися, не шкодувати. Спочатку було дуже складно домогтися результату , сльози стікали по моїх щоках, не могла впоратися.
У підсумку я знайшла рішення як бути, почала писати книгу про свого чоловіка про малюка, про все що я пам’ятала почала викладати на папері, і допомогло я цілих чотири місяці кожен день писала по 7-9 годин, починаючи з самого початку моїх нових відносин з моїм нинішнім чоловіком.
