Мені тридцять років, я мила і вродлива дівчина, але ніяк не можу знайти собі нареченого. Подруга запропонувала мені зареєструватись на сайті знайомств. Сумнівно, але я вирішила спробувати!
Я познайомилася з дуже чемним, гарним, уважним чоловіком. Він виявився на чотирнадцять років старшим за мене, але мене це не напружувало.
Ми переписувалися кілька днів, а потім він запросив мене на побачення до ресторану.
Я прийшла на вечерю, чоловік поводився дуже виховано, ввічливо. Мені здавалося, що я закохаюсь у нього.
-О, ось і моя дружина, – несподівано сказав він, подивившись убік.
-Що? Хто?
До нашого столу справді підійшла жінка і сіла поруч із нами, я занервувала.
-Та ти не соромся, я дозволяю Олегу зустрічатися з іншими дівчатами, – здивувала вона мене. -Він теж не проти, якщо я зустрічаюся з іншими чоловіками.
-І як довго ви живете подібним чином? – не побоялася спитати я.
-Майже п’ять років, – спокійно відповів Олег.
Ось божевільна сімейка. Я посиділа з ними добре поїла, посміялася, а потім просто непомітно пішла.
