Мені вже далеко за двадцять, але я досі живу зі своєю мамою та молодшою сестричкою. Вже пів року я не працюю: намагаюсь знайти себе. Маму це, звичайно ж, дратує.
Вона постійно каже, що я сиджу в неї на шиї, а я так не вважаю. Та й навіщо мені їхати від мами, якщо в неї так затишно та ситно.
Настав мій двадцять п’ятий день народження, рано-вранці молодша сестричка заспівала мені святкову пісню, а мама сказала, що свій подарунок вона віддасть мені ввечері.
Коли гості зібралися, мама вручила мені конверт. Я відкрив його, в ньому була згорнута брошура, на якій були оголошення оренди квартир.
-Я хочу, щоб ти завтра з’їхав від мене, – заявила мама при всіх.
-Я не можу з’їхати, у мене навіть немає роботи, – тихо сказав я.
-А мене це не хвилює, просто їдь і все, ти вже дорослий!
Я нічого не сказав мамі, а просто пішов. Як вона може виганяти свого сина з дому?
Так, я розумію, що мені вже багато років, але хіба можна так? Наступного дня я переїхав до свого друга, мама мені дзвонила кілька разів, але я не брав слухавку. Не хочу з нею більше спілкуватись.
Зіна отримала листа від колишньої свекрухи. -Я вже й забула про її існування, – подумала…
Ліда і Сергій прожили разом 25 років. І раптом-розлучення. Що трапилося? Як люди, які прожили…
– Ніно Олександрівно, у вас все в порядку? – Аня дивилася на колегу по роботі…
Скоро чергова річниця весілля. Аня мигцем глянула на себе в дзеркало, виходячи з кабінету на…
Чоловік поставив чайник. Віра дивилася на нього з коридору: він стояв біля вікна спиною до…
Чоловік стояв за стовбуром величезного, розлогого дуба. Дерево хиталося під натиском сильного, пронизливо-холодного вітру. От…