Я познайомилася зі своїм чоловіком, коли ми ще були студентами. Здавалося, я виграла джекпот. Льоша був дуже уважним і люблячим хлопцем. Я навіть не можу згадати, чи сварилися ми на той час.
Після закінчення вишу він зробив мені пропозицію, але з весіллям вирішили почекати. Хотілося стати на ноги та зрозуміти, як ми житимемо далі.
Мені було 25 років, коли я пішла під вінець. Дякуємо батькам, які допомогли з організацією. Все було просто чудово. Якщо чесно, я й уявити не могла, що моє життя складеться таким чином.
Поруч із Олексієм я відчувала себе собою. Він подарував мені те саме жіноче щастя, за яким так часто женуться дівчата.
Через 3 роки у нас з’явилася донька. Льоша на той час обіймав добру посаду в одній компанії. Я працювала на пів ставки і неповний робочий день.
Життя йшло. Дочка виросла, здобула медичну освіту і вийшла заміж. У 50 років я стала бабусею. Приблизно тоді я почала відчувати, що мої стосунки з Льошею змінилися.
Я сильно набрала вагу і чоловік перестав звертати на мене увагу. Мені й самій не подобалося, як я виглядаю. Тому я взялася за розум, сходила до лікаря. Виявилося, що зайві кілограми є наслідком гормональної перебудови організму. Все-таки вік уже який!
Всіми правдами і неправдами я намагалася позбавитися ваги, але це мені практично не вдалося. Про близькість із чоловіком давно забула. Та й розмовляти ми стали рідше.
Останні кілька років Льоша часто їздив на дачу до друга. Він із ним ще зі школи знайомий. Толя довгий час жив за кордоном, нещодавно повернувся. Ось Льоша і їздив.
Щоправда, коли я захотіла поїхати з ним, щоб теж відпочити на природі, чоловік мені відмовив. Мовляв, не жіноча це справа. Вони там рибу ловлять, футбол дивляться та випивають. Мені там буде просто нудно.
Я не сперечалася з чоловіком, думала, що йому видніше. А потім виявилося, що ситуація дуже банальна. Він мені просто зраджував.
Причому тривало це досить довго. Думаю, що не менше ніж 2 роки. Зараз мені 55, і я вперше живу сама. Чоловік наважився сказати мені правду і піти з сім’ї.
Розлучилися тихо та швидко. Я навіть його нову пасію бачила. Ця жінка чекала Олексія на вулиці, поки ми підписували документи про розлучення. Подумати тільки!
Найбільше в цій ситуації я шкодую, що просто не поговорила з чоловіком по душам. Я так і не зрозуміла, що саме спричинило зраду. Чи то я в чомусь винна, чи він просто втомився від одноманітного сімейного життя.
Мені дуже самотньо, але я не знаю, як це виправити. У моєму віці люди рідко знову закохуються та виходять заміж. Доньку смикати не хочеться: у неї своїх турбот вистачає.
Щоправда, коли вона дізналася про те, що ми розлучаємося, влаштувала сцену. Льошу назвала зрадником і більше з ним на зв’язок не виходила. Більше того, вона заборонила йому бачитися з нашою онукою.
розлучена жінка© Depositphotos
Я не вважаю, що це правильне рішення. Але поки що відмовляти Настю не стала, бо знаю, що їй потрібен час. Як і мені. Що ж, здається, мій відданий чоловік залишився у минулому. Але як жити далі, я поки що не знаю. Чи є шанс не зустріти старість на самоті?
