У Галки моєї чоловік золото, нічого не шкодує для неї, та є в нього одна, так би мовити особливість, він все записує. І якщо раніше я просто любувалася і надивитися не могла на те як у них все в побуті відбувається, то зараз мене аж вивертає від такої педантичності Гліба.
Що саме цікаве він не скнара, але не було такого, щоб він покупку хліба забув внести в свій блокнот. Я вже грішним ділом подумала, може він таким чином потім ще й мою доньку шматком хліба буде шантажувати.
Так ні, ця теж мовчить, нічого не каже, хоча я й сама бачу, що її теж цей блокнот не дуже радує.
Я кажу доні, що тут щось не чисто особливо те, що він пише все, і приход, і витрати, і зарплату, і навіть те що купила чи принесла Галка.
Саме цікаве що її так влаштовує, та і не бідують вже ж, рибку червону їдять, мені трішки дають смаколиків коли не коли, в грошах потреби немає, навіщо записувати свої витрати, наче без цього вони зменшаться.
Донька пояснює, що так він намагаємося зекономити, але по суті то я вважаю що економити треба на собі,на речах, можна в на йогурті, але для нього головне записати.
Я стара людина, але і стільки всього не фіксую як зять, і іноді мені здається що таким жестом він просто показує що він все контролює, що він знає хто стільки з’їв та випив?
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…