Хочу запитати у вас поради (сама вже втомилася розбиратися в цій ситуації і не знаю, як правильно вчинити).
Спробую як-небудь передати суть ситуації, що склалася.
Мені зрадив чоловік, від зв’язку з цим народився хлопчик, про якого коханка чоловіка повідомила через рік після його народження в повідомленні соц мережі на кшталт: «Привіт. Вибач, що потурбувала, я від тебе нічого не хочу і нічого не вимагаю. Просто хочу, щоб ти знав, що у нас з тобою спільна дитина. Р. S. Вибач, що доставила тобі незручності ».
Вийшло так, що повідомлення прочитав першим не він, а я. Чоловік запевняв, що це неправда, що він цю дівчину бачив 1 раз. Я не так щоб повірила, але вирішила не загострювати і не випитувати.
Років через 4 після цього повідомлення я вирішила все-таки дізнатися правду. І дійсно, та дитина від нього.
Хлопчику 5,5 років, чоловік не хоче його визнавати, каже, що йому це не треба і що у цієї дитини вже є інший папа (малюка усиновив теперішній чоловік його екс-коханки).
Зізнаюся, мені було дуже важко від усього, що я дізнавалася. Вона мені розповіла як і коли сталася зрада, і як чоловік поливав мене брудом перед своєю коханкою і т.д.
Але суть проблеми не стільки факт зради і тим більше не бажання послухати поради що мені робити з чоловіком. Мене хвилює питання, як вчинити з дітьми. У нас 2 сина (7,5 і 5 років) і я хочу, щоб діти спілкувалися з братом і все знали.
Я їздила до них і познайомилася з хлопчиком (і звісно, з тією жінкою). Чудовий малюк. Вона теж не проти спілкування наших дітей в майбутньому, але хоче розповісти синові це мінімум років в 18, щоб він сам вирішував, як йому вчинити.
А мені здається, що це може бути дуже пізно для дітей, вони можуть по-різному сприйняти цю правду.
Можуть як полюбити один одного, так і зненавидіти, в т.ч. зненавидіти нас всіх за те, що приховували від них правду. Може, їх варто хоча б візуально знайомити? Технічно це буде важко зробити тому ми живемо в різних містах, але я думаю, що при бажанні ми впораємося.
Порадьте, будь ласка, коли і як нам краще познайомити дітей (вік, місце і т.д.) і чи варто взагалі це робити. Як не абсурдно це звучить, але я, можна сказати, з любов’ю поставилася до цього малюкові. Заздалегідь дякую.
P.S. Коханка дійсно ніколи нічого не просила від чоловіка, хоча я вважаю, що він сам зобов’язаний утримувати дитину і платити їй аліменти (навіть якщо він з ним і не спілкується).
