Я приїхала вчитися до столиці. Батько вирішив, що я повинна жити у його двоюрідної сестри, а не в гуртожитку, де не буде ніякого контролю з мене.
Тітка живе одна, заміжня ніколи не була і, як і всі старі діви, всім завжди незадоволена, постійно критикує моїх подруг, які приходять до мене.
Мені перед ними незручно, але зробити тітці зауваження я не можу – мені соромно, та й татові вона може поскаржитися, що я себе погано веду. Він у мене строгий, розбиратися не стане, хто винен.
Мало того, що тітка контролює кожен мій крок, так ще у вихідні я повинна сидіти вдома! Каже, що я сюди не гуляти приїхала, а вчитися, і що вона обіцяла моїм батькам стежити за моєю поведінкою.
Тітка звикла, щоб все завжди лежало на своїх місцях, постійно робить зауваження, каже, що я не стежу за порядком у своїй кімнаті. Я прибираю раз в тиждень, і не тільки у себе, а всюди, але тітці не догодиш, потрібно робити все стерильно, я не розумію тільки навіщо витрачати стільки часу на прибирання, якщо можна витратити цей час з більшою користю, наприклад, подивитися фільм або почитати книгу.
Вечорами їй ні з ким поговорити, так вона в сотий раз розповідає, що у неї дві вищі освіти, і досягла вона цього наполегливою працею.
Мені так і хочеться сказати, що краще б вона заміж вийшла замість навчання – зараз б не жила одна, була б сім’я, дитина, може, і не була б такою суворою. Їй всього 44 роки і багато хто навіть в такому віці виходять заміж, але вона настільки горда і незалежна, що ніхто з нею і знайомитися не хоче. А вона каже, що їй ніхто і не потрібен.
Правда, у тітки є кіт, якого вона дуже любить, сюсюкається з ним, дістає мене тим, що я з ним не гуляю, а він нудьгує. Але кіт настільки розпещений, йому все дозволено, що мене просто дратує.
Він недавно зірвав з вікна нові жалюзі і розбив горщик з гарною квіткою – і коту за це нічого не було, хоча тітка явно засмутилася.
Я, коли тітки немає вдома, іноді навіть можу накричати на нього. Чула б це тітка – навіть не уявляю, що було б! Може, вигнала б.
Я із задоволенням жила б з дівчатами в гуртожитку, все веселіше, ніж з тіткою. Але терпіти її мені ще довго – я ж тільки на першому курсі.
