У мене, на мій погляд, глобальна проблема: мені 25 років, у мене є двоє синочків (3 роки та 1 рік 3 місяці) і є чоловік (не законний, у шлюбі не перебуваємо).
Річ у тому, що я відчуваю себе в постійній депресії, нічого не хочу, мені майже завжди погано, я практично весь час зла і роздратована.
До чоловіка нічого не відчуваю, інтимне питання взагалі сумне. Я відчуваю, що у мене немає почуття кохання до нього, але при цьому я дуже хотіла б зберегти нашу сім’ю, він прекрасний батько.
Проблема в тому, що він не може забезпечити нас. Через це ми не можемо жити самостійно, живемо з його батьками. Разом ми 4 роки 3 місяці, практично весь цей час він не працював. При цьому він завжди жив на своє задоволення, гуляв, відпочивав і особливо нічого більше його не цікавило.
Він каже, як любить нас шалено (але як я бачу, тільки на словах, дії не виправдовують ці слова). При цьому дуже багато поганих моментів у нашому сімейному житті, про них довго розповідати.
Я втомилася жити в ролі цілодобової гувернантки і няні. Розумію, що хочу піти від нього, але мене тримають діти, тому що у мене зараз дуже нестабільне становище.
У моєї мами є проблеми (вона платить великі борги, забезпечує моїй молодшій сестричці освіту і живе майже надголодь). Я знаю, що поїхавши з дітьми до мами, я не впораюсь поки вони такі маленькі, а тут мої діти ситі та одягнені.
У нас часто сварки і скандали, тому що я не можу довго тримати в собі всі негативні моменти, жити коштом свекрухи я втомилася. А вона любить дорікнути цим і каже, що тепер ми їй все життя будемо повертати борг.
Але до чого тут я? Я не винна в тому, що в неї такий син – нахлібник, я в неї нічого не прошу. Я завжди звертаюся до чоловіка, а він, через те, що майже завжди не має грошей, вже просить у мами своєї.
Кажу собі, що поки я в такому стані, я готова потерпіти заради дітей, але як тільки діти будуть у саду і я зможу забезпечити нас (якщо буде таке ж життя, як зараз) я піду.
Але хочу вірити, що, можливо, за цей час він зможе довести мені, що ми маємо жити разом. Отакі у мене проблеми, просто захотілося виговоритися.
