Мій чоловік обурюється тим, що я не готую так само різноманітно, як дружина його друга Миколи. Ось вже там богиня кулінарії

Мій чоловік обурюється тим, що я не готую так само різноманітно, як дружина його друга Миколи. Ось вже там богиня кулінарії.

Маринка ж насправді добре готує, це заперечувати безглуздо, але вона витрачає на приготування цілий день. Їй приносить задоволення стояти біля плити – от вона і стоїть.

Марина зараз у декреті, але її ритму життя позаздрять багато хто. У неї батьки у розлученні, з усіма вона у чудових стосунках, онука вся родина чекала з нетерпінням. Тепер дитину мало не рвуть на частини. Усім хочеться з лялечкою посидіти, покатати візок, погодувати. Тож у Марини дитину вранці, грубо кажучи, відбирають, а ввечері повертають.

Тобто вранці вона встає, віддає дитину щасливим бабусям та дідусям, досипає, а потім із задоволенням займається домашніми справами. Готувати вона дуже любить, а тут ще й така можливість – вона вдома, відволікатися не треба, ніхто не заважає. Бери та займайся улюбленими справами. А улюблена справа це саме кулінарія.

У них на вечерю щодня щось цікаве, бо Марина любить експериментувати та готувати нові страви. А сім’я їй дає таку нагоду.

Ось цим мій чоловік і обурений. Що Маринка у декреті примудряється чоловіка щодня радувати, а я готую нашвидкуруч, без вигадки та без душі. А коли мені по п’ять-шість годин стояти біля плити? З садка дочку забрала і бігцем додому, щоб хоч щось приготувати на вечерю.

Звісно, готую що найшвидше. Картоплю можу посмажити, стегенця запекти, макарони відварити, швидкий якийсь салат з огірків-помідорів нарізати. Додому ми потрапляємо вже о сьомій годині. Якщо я по п’ять годин стоятиму біля плити, то вечерю сім’я просто не дочекається. Буде вже смачний сніданок.

Але чоловікові все не дає спокою Марина з її чудовими стравами. Чоловік усе захоплюється, що вона в декреті, у неї немовля на руках, а вона все встигає.
– Ти навіть не намагаєшся! Коли Маринка щоразу щось смачненьке вигадує, – повторює він мені.

Якби Маринка була у традиційному декреті, коли зайвий раз у туалет не сходиш, то жодних різносолів на столі не було б. Їв би Микола покупні пельмені та був би щасливий.

Я за друзів рада, що у них так все виходить. І Маринка молодець, що не лежить на дивані, а готує, тішить чоловіка. Але як мене бісить постійне порівняння з нею. Мій чоловік ніби не хоче розуміти різницю між нашим становищем. Я працюю, а ввечері забираю із садка доньку.

Марина в декреті, все для неї завдяки допомозі бабусь та дідусів. Логічно, що вона встигає більше за мене. У такому декреті я б із задоволенням посиділа. Але в нас бабусі з дідусями не рвалися забирати внучку до себе.

– Ти могла б хоч у вихідні щось таке незвичайне готувати, – стоїть на своєму чоловік.
А я не людина? Мені відпочивати не треба? Я маю п’ять днів на роботі відпрацювати, а потім заступити в наряд по кухні на всі вихідні?

У мене вже таке відчуття, що чоловік просто шукає причини для розлучення. Не може ж він бути таким тупим.