Чоловік – альфонс. Я, як і всі нормальні дівчата, хотіла зустріти того єдиного, і вийти за нього заміж, створити сім’ю і мати дітей. Я познайомилася з одним хлопцем, трохи зустрівшись переїхала жити в його будинок.
Жили мирно, але один факт дуже мене злив і не міг вийти з голови – мій обранець був безробітним. Звичайно ж я намагалася його підтримувати, разом шукали йому роботу в місцевих газетах і інтернеті. Але так і не виходило.
Незабаром я завагітніла, і нам нічого не залишалося робити як подати заяву в ЗАГС. Будучи вагітною, пошуки його роботи зазнавали краху, куди він не їздив – його не приймали. Але я вже й не впевнена в тому, що це було правдою.
9 місяців вагітності пройшли не дуже легко, то лежала на збереженні і пила дорогі препарати. які купували мої батьки, то в загальному фізичний стан був дуже важким. І весь цей час від чоловіка я фінансової підтримки так і не дочекалася.
Після пологів я жила у нього вдома, ростила дитину, і все за мій рахунок, і за рахунок моїх батьків. А він ні пальцем не поворухнув для того, щоб забезпечувати свою дитину і мене – дружину, яка його раз у раз що годувала і одягала.
Підсумок цієї сумної історії в тому, що я все-таки зважилася і пішла від нього, забрала дитя і перехрестилася.
– Світлано, привіт, – Ніна міцно обійняла подругу та колегу. – Щастить тобі, вже йдеш…
Коли мати зібралася заміж, Діана була не проти. Начебто й подобався їй мамин обранець. Спокійний…
- Я думала, у тебе вистачить розуму лише гуляти з нею, а не одружуватися, -…
- Щоб духу твого тут не було… забирайся! – вона кричала і криком супроводжувала кожну…
- Марино, свій ювілей я святкуватиму в кафе, так що приходьте з чоловіком, - говорила…
– Роман, ти щось рано, – Ольга крутилася на кухні, але прихід сина не помітити…