Ми познайомилися з хлопцем, почали спілкування з ним, і я почала помічати, що він контактує зі своєю колишньою дівчиною. У нього це були перші, довгі та серйозні стосунки.
Ось вона і почала просити його то підвезти, то зустріти. Я, як панночка благородна, кажу йому, мовляв, користуються тобою, на що чую, що це у них така дружба, друзі вони.
Пізніше, коли ми тільки почали зустрічатися, я бачила, що вони активно переписуються, але одного разу вирішила прочитати, про що вони спілкуються і здивувалася, побачивши, що про мене зливається мало не вся інформація, хто я, як я, та інше.
Мене це розлютило, я серйозно поговорила з хлопцем, він сказав, що в цьому нічого такого немає. Я попросила припинити спілкування з нею, він неохоче заблокував її.
Періодично, він починає порівнювати мене зі своєю колишньою, мовляв, ти це не так, то не те, та інше. Я спочатку заплющувала на це очі, але коли ми з нею побачилися, я потім довго не могла прийти до тями.
Я плакала ночами, постійно ходила з поганим настроєм, у мене проблеми з самооцінкою були й до цього, але потім все погіршилося. Я дуже довго відходила, він співав мені дифірамби про своє вічне кохання, а я просто плакала і не розуміла, що я роблю не так.
Пізніше ми перетиналися ще кілька разів з цією дівчиною, і все було так само, я йшла в себе, хлопець начебто підтримував, але запевняв, що воно саме по собі пройде. Але це не минулося. Я намагаюся вдавати, що все добре, і я цілком задоволена собою, але іноді у мене починаються дикі істерики, які він рідко, але бачить.
Я розумію, що це його провина, що він винний у всьому, тому що з колишніми хлопцями у мене таких проблем не було, мене ніхто не порівнював з кимось, і тим більше мені не казали, що я гірша.
Я просто втомилася і не знаю, що робити. Втекти я від нього не зможу, без нього мені буде гірше, ніж зараз. І жити так далі я теж не можу, тому що все частіше думаю про те, що я нікчемність.
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…