Мені 40 років, у розлученні я вже два з половиною роки і за весь цей час у мене не було стосунків із чоловіками, жодних. Від шлюбу залишилася одна кохана дочка. Колишній чоловік, через 10 років шлюбу, знайшов жінку молодшу і пішов до неї.
На роботі зі мною познайомився чоловік (йому 50 років). На першому ж побаченні ми мали з ним близькість. І так якось щодня, вже 3,5 місяці. І все б нічого, але він має дурнувату звичку, щодня пише колишнім жінкам, що любить їх і хоче повернути. Я висловлюю своє невдоволення, і ми страшенно сваримося і говоримо одне одному погані слова. А потім все одно якось миримося.
Але останні два тижні він вже двічі не ночував вдома, але клянеться своїми дітьми, що не зраджує і не зраджував і не буде. І ще він часто з роботи все ходить у справах якихось важливим усі ці місяці, а у яких саме чомусь не каже.
Як йому вірити? Щодня каже, що любить мене, що все буде в нас добре, обіцяє казку, а не життя. Але я ревную і дуже страждаю. Я ж так шалено люблю його, навіщо він так зі мною жорстоко вчиняє, не розумію. Він каже, що я домашня, інтровертна, а він товариський, пробивний і йому весь час потрібні якісь знайомства та інше. Я читала його листування. Він спілкується з колишніми, зустрічається з ними, все вічно їм допомагає.
Може я таки дурна і довірлива, і він мене не кохає? Як розлюбити мені цього бабія?
Він беззаперечно клянеться, що ні, він добрий і нічого поганого не робив. Як повірити йому та переконатися у тому що він не бреше?
І ще в соцмережах він пише що неодружений і немає жодного спільного фото зі мною, і не хоче виставляти. Каже, що з ним тоді ніхто не спілкуватиметься, якщо дізнаються, що я є. Він із ними не спить, тільки дружить.
Пишу і самій гидко. Але що робити? Втрачати не хочу, але і щоб мене обманювали теж
