Мій колега Василь купує собі дорогу каву, так інші колеги постійно бігають до нього, а деякі навіть нишком її собі відсипають. Ну якось Василь вирішити всіх дармоїдів провчити. Купив гранульовану каву в магазині й сказав, що все, тепер буде пити цю дешеву каву

Як відучити колег бути дармоїдами.

Один мій колега по роботі (назвемо його Василем) щоранку п’є ароматну каву. І вже тривалий час купує досить дорогу каву.

Інші працівники про це знають і частенько навідуються до нього посидіти-попити цей напій, що бадьорить.

Деякі зовсім нахабні НЕтоваріщі просять відсипати або відсипають кави нишком і п’ють її в гордій самоті.

Тижнів зо три тому відкриваю тумбочку. Бачу: стоїть банка кави без будь-яких розпізнавальних знаків і етикеток.

Я: Вася, що за гранули в баночці?
Вася: Забіг в магазин перед роботою. Купив дешевеньку і пересипав в баночку.

До речі, на запитання колег по роботі він відповідав абсолютно також.

Через якийсь час стали ходити до нього за напоєм все рідше. Одному кава здавалася занадто терпкою, іншому “занадто слабкою”, а третім чомусь смерділо ганчіркою.

В результаті перестали зовсім пити його незрозумілу каву зі скляної баночки.

А днями Вася купив свою улюблену каву і пересипав в банку з цією поганню, від якої всі відмовлялися.

Я: Вася, що ти робиш? Зіпсуєш!
Вася: Весь цей час там була вся та же улюблена кава.

Я її тільки називав “дешевенькою”.

You cannot copy content of this page