“Я зустрічалася з хлопцем півроку. Перший поцілунок, перша близькість … Нам було дуже добре вдвох, і здавалося, що щастя буде тривати вічно.
Але потім почуття охололи. Сама не знаю, як це сталося. Не було сварок, скандалів, образ. Просто у нас – різні інтереси. Євген любить гучне суспільство і екстрим, я – людина тиха, мене більше книги цікавлять. Нецікаво нам стало удвох. А навіщо мучити одне одного? Ми тихо і без образ розійшлися, залишившись хорошими друзями.
А через деякий час Євген почав зустрічатися з моєю старшою сестрою Аллою. Я не заперечувала, тому що вважала свого колишнього перевернутою сторінкою життя. Навіть поради йому давала: що подарувати Аллі на день народження, чим здивувати на Новий рік. Коли два роки тому Євген і Алла одружилися, я дуже раділа. У них народилася дочка. Все, здавалося б, добре. Мене взяли за хрещену матір для Віки, я допомагала няньчити її.
Все змінилося минулої осені. Я поїхала вчитися і працювати в інше місто, маю тут квартиру. Чоловік сестри приїхав у відрядження. У мене оселитися він не захотів, це якось незручно. Подзвонив, запропонував зайти до нього в готель, щоб забрати передачу від мами. А далі … Говорив, що дуже я змінилася, стала справжньою красунею. І ще – що сумує за мною, любить.
Не знаю, як це сталося, але ми переспали. Вранці я не знала, як дивитися Євгену в очі. І сказала, щоб все забув, у нас не може бути нічого спільного. Це помилка, про неї треба забути. Просила, щоб Аллі нічого не говорив. Він пообіцяв.
На жаль, на цьому все не закінчилося. Євген приїжджає час від часу, і ми зустрічаємося. Соромно перед сестрою, хочеться плюнути собі в обличчя. Але я нічого не можу з собою вдіяти. Бачу на екрані його номер – плачу і не беру трубку. А потім … сама набираю і боюся, що не почую голосу у відповідь. Не розумію, що зі мною, це справжнє пекло. Я люблю Євгена і шкодую, що тоді прогнала.
Що робити? Розповісти все сестрі і бути з ним? Але я боюся втратити її. І його теж боюся втратити. Як жити далі, я більше так не можу і не хочу !!! “
