Знайшов же собі син “страхолюдину” …
Син приголомшив. Познайомив на минулих вихідних нас з чоловіком зі своєю дівчиною.
Пару слів про сина: дорослий, розумний, симпатичний. А дівчину собі знайшов …
Мій чоловік називає її позаочі “потвора”. І дійсно, щось є в ній від потвори: волосся розпатлане, жирне і рідкісне, обличчя втомлене з мішками під очима, сутула, молода, але вже все обличчя зморшками порізане.
Якби не знала, що їй 26 років, то подумала б, що син з моєю одноліткою зустрічається.
Так, краса – це не головне, але! Вона ж з роками стане ще страшніше. Хоча, зізнаюся, страшніше, напевно, вже і нікуди.
Син дав зрозуміти, що у них все серйозно і справа рухається до весілля.
Уявляю, які у них дітки будуть … всі в матусю, мабуть.
Ну симпатичний же хлопець! Не може знайти собі жінку, яка не буде хоч в чомусь привабливою?
У мене просто слів не вистачає … І вставати на шляху у сина не хочеться. Знаю, що це добром не закінчиться … Але робити щось треба. А що? Не можу собі уявити!
