Про бабусю і сусідів, що заважають спати.
Моя бабуся живе одна в квартирі. Всякий раз, коли ми приїжджали в гості до бабусі, вона скаржилася на своїх сусідів. Казала, що дуже шумно поводяться і не дають їй спати. Адже ось негідники!
Минулого тижня я жила з бабусею – повинна була допомагати їй готувати, прибирати. Але головна мета мого проживання – стежити за здоров’ям бабусі. Дуже вже вона здала.
Мені вранці треба їхати на роботу. Режим роботи стандартний: з дев’яти до шести.
До бабусі раніше сьомої вечора зазвичай і не потрапляла.
Приготуєш що-небудь, викупатися – вже і спати пора. І тут активізується бабуся.
Так як вона старенька, то чує погано. Телевізор або радіо у неї працюють практично на межі своїх звукових можливостей.
Вночі вона робить трохи тихіше, але все ж через стінку дуже чутно. Я не могла в неї заснути до другої ночі – далі провалювалася.
Прокидалася вже о четвертій ранку через бабусю. Вона прокидалася, починала ходити по квартирі, що-небудь готувала на кухні або затівала прання.
Весь тиждень я не могла з-за цього виспатися – ходила немов зомбі. На роботі клювала носом.
Цієї суботи все прояснилося. Бабуся лягає спати о десятій ранку і спить до чотирьох вечора.
Потім всю ніч колобродить. І не дай бог, якщо сусіди або я в цей час пошумять – такий скандал починала.
Переїхала в неділю додому. Не можу так жити. Бідні сусіди, їм переїжджати нікуди.