Зараз я здивований навіть не тому, що моя дружина вийшла саме за мене заміж, а взагалі вийшла заміж.
Часом мені здається, що для моєї дружини заміжжя – це скоріше привід позбутися дуже властолюбної і набридливої мами.
Я думаю, що мене вона теж вибрала не просто так. Ще зі старших класів школи до неї залицявся. Але їй постійно було весь час ніколи: то підготовка до здачі ВНО в старшій школі, то нескінченні проекти, курсові, сесії і конференції. Курсу до третього я зрозумів, що мене відшивають.
Так, що здогадатися – мені на це було потрібно майже чотири роки.
Але ні за ким іншим залицятися не став. Я був дуже сильно закоханий в неї.
І уявіть моє здивування, коли після закінчення вузу вона сама мені подзвонила і запросила на побачення.
Думаю, тоді вона мене оцінювала. А далі все відбувалося за заздалегідь спланованим планом – зустрічі, спільне життя і шлюб. Ми розписалися і в 2013-му році стали чоловіком і дружиною.
Мені здається, що дівчина вибрала мене за принципом “аби не заважав і любив”.
Я зрозумів, що моя дружина та ще кар’єристка і трудоголічка, коли вона працювала по 50-65 годин на тиждень, забувши про вихідні, свята і інші “нісенітниці”.
Моя дружина дуже ніжна і чуттєва. Буває, що на неї щось находить як хвиля, але трудоголізм бере верх і дружина стає собою колишньою.
Чи варто говорити, що заробляє вона на порядок більше мене? Якщо у мене заробітна плата коливається в межах 20 000 – 25 000 грн, то у неї зараз дохід вже переступив за 50 000 грн.
Дружина каже, що зупиниться тільки тоді, коли впаде з болячкою.
Заради чого вона намагається так багато заробляти – не знаю. Дітей у нас немає і з таким ритмом життя точно не буде.
Відпочивати нормально ми не можемо (навіть за кордон не катаємося – часу немає). Я зараз, може бути, дурість скажу, але у нас немає часу навіть на те, щоб витратити зароблені гроші.
Попало ж мене закохатися в трудоголічку …
