Люди, підкажіть щось. Я вже просто скоро збожеволію. У мене посварилися дружина Сонечка та моя мама. Посварилися взагалі через повну нісенітницю. Ми з Сонею обідали, і вона клала мені в тарілку котлети. В цей час на кухню зайшла мама і дружина запропонувала їй обідати разом і дала чисту тарілку, але не поклала до неї котлети, а просто сказала: беріть. Мама взяла, але вважала таке звернення образою і перестала з Сонею розмовляти.
Тепер вона, якщо щось хоче запитати у дружини чи попросити, звертається до мене. При цьому доводить ситуацію до повного абсурду. Ось тиждень тому в неї скінчилося масло для смаження, а мене не було вдома. Мама не попросила у Соні і не взяла сама, а просто спалила картоплю без олії, після чого закотила скандал, що ми для неї всього шкодуємо.
Ситуація посилюється тим, що ми всі разом живемо, а дружина моя вагітна. Їй потрібна підтримка, допомога, навіть догляд, а мама тепер не заходить до нас у кімнату і все частіше, і частіше просить мене для якогось маловажного діла вийти до неї. Соня почувається покинутою та забутою, але відмовити мамі я ж теж не можу – вона ж моя мама, і я її люблю теж.
Соня на початку конфлікту намагалася виправити ситуацію, навіть перепросити, але… прощення немає. В результаті вона теж з матір’ю перестала розмовляти і стала мститися їй. Наприклад, коли мама довго мене не випускала зі своєї спальні, дружина всипала всю пачку солі в мамин суп. За це мама «ненароком» полила наші кімнатні квіти чимось на кшталт гасу. А Софія від образи «випадково» спалила на подвір’ї разом зі сміттям мамин килимок.
І такі біди у нас тепер відбуваються майже щодня ось уже як місяць. Найдорожче мені обійшлися купівля нового телефону, який хтось із них упустив зі стелажа в запалі сварки, і порваний дружиною квиток на потяг (мама збиралася їхати до родичів), бо довелося купувати новий.
При цьому обидві мої красуні роблять все мовчки, нишком. І це єдине, що мене тішить, тому що я дуже боюся, що вони ще битися почнуть. Хоча завжди є шанс, що вони покалічать одна одну чи мене. Мама на мої умовляння помиритися не реагує, а дружина каже, що вона вже пробувала і більше не принижуватиметься.
Брати в оренду окрему квартиру дорого, та я і не хочу – у нас свій будинок з усім необхідним, навіть інструменти недешеві я поступово зібрав за довгі роки, є молодий садок, великий город і тут буде добре нашому майбутньому малюкові. Просто не знаю, як бути. Я їх обох люблю. Не хочу втратити нікого, а тим більше дитину. Чекаю на поради.
