Моя мама з подушкою стоїть над донечкою

Так сталося, що я залишилася одна з 2 дітьми на руках. Живемо ми в однокімнатній квартирі мій чоловік трагічно загинув в ДТП, лишивше мене з маленькими янголятками на руках.

Квартира дуже маленька, щоночі я розкладаю м’який диван на кухні, благо встигли ремонт такий м’який зробити в сплю там, зранку все згортаю, щоб не займало місце.

Дітям вже по 2 рочки, у кожного своє ліжечко. Ось зовсім недавно я відправила їх в садочок. Але як грім серед ясного неба сестра, яка раніше доглядала маму і жила в її квартирі, вирішила їхати за кордон і там шукати свого щастя.

Вмовила маму продати двокімнатну, дала мамі кілька тисяч гривень і поїхала. Я ж просила, до батечка, на колінах маму молила, щоб та не продавала, навіть пропонувала свою квартиру продати, а в тій жити.

Та сестра переконала маму, що вона знайшла дуже статного і заможного чоловіка і вони одружуються. Як ви собі зрозуміли він її покинув, обібрав до копійки і лишив в чужій країні саму.

Додому повертатися Віка не захотіла, та і матері в очі, мабуть соромно було дивитися, тому залишилася в Чехії, тепер там працює.

Мама сильно захворіла, їй треба постійний догляд і дуже хороші лікарі. Мені запропонували оформити її в пансіонат для літніх людей. Зважаючи на всі пільги, з невеликою доплатою, маса змогла б жити там дуже добре, гарно харчуватися, і головне, бути під наглядом лікарів.

Просто в мами часто бувають різні приступи, вона може забути вимкнути газ чи воду, додати в їжу сіль замість цукру, може вночі ходити по квартирі. А нещадавно сталося таке, що в мене волосся дибки стало.

Прийшла з нічного чергування, які стала брати щоб прогодувати сім’ю, і побачила як моя мама з подушкою стоїть над донечкою. Звісно вона не розуміла що робила, та і не винна вона, але ж страшно за життя дітей, за своє, раптом що, хто стане моїх дітей виховувати.

Мати ледь не прокляла мене за рішення оформити її в пансіонат. Родичі дивляться вовком і не розуміють. Я розриваюся між роботою і дітьми, мама дуже вже важка, іноді днями не встає, тому їй треба навіть пеленки міняти. Я обіцяла їх приїздити, дітей привозити, але по іншому не можу. Не судіть, хто був в такій ситуації, той знає…

You cannot copy content of this page