Я вже п’ять років, як у розлученні, живу з донькою, їй 10 років. Спочатку після розлучення переїхала до батьків, через три роки купила свою квартиру, щоправда, ще не зовсім її виплатила.
Мама була проти кредиту, говорила, що так я заощаджую на дитині. Але це не так, якщо я й економила, щоб платити іпотеку, то на собі, донька отримувала все, адже крім аліментів допомагав грошима колишній чоловік, за що я йому вдячна.
Декілька місяців тому поміняла роботу і там познайомилася з чоловіком, працюємо в одному відділі. Мені він одразу сподобався, дізналася, що розлучений, як і я. Якось підвіз додому після роботи, потім запросив до кафе, розповів усе про себе, то й почали спілкуватися.
Спочатку були просто побачення, а тепер він запропонував жити разом, має свою квартиру. Коли мама дізналася про це, влаштувала скандал, сказавши, що я не встигла розлучитися, як знову зібралася заміж за людину, яку зовсім не знаю, і яка вже покинула одну сім’ю.
Я вирішила їх познайомити, запросила Вадима у гості, щоб мама заспокоїлася та зрозуміла, що він не такий, як вона собі вигадала. Але вийшло ще гірше. Батьки навіть за стіл не захотіли сідати разом, тільки сказали при ньому, що дитину вони мені не віддадуть, і не допустять, щоб їхню онучку ображав чужий дядько.
Як вони не зрозуміють, що я не можу весь час бути сама, присвятити все своє життя лише дитині, адже мені лише 29 років? Мій колишній чоловік одружився і вже має ще одну дитину, і це вважається нормальним, а я маю жити одна, бо я мати!
Донька не проти мого заміжжя, та й заміж, якщо чесно, я поки не збираюся, просто житимемо разом, подивимося, вийде чи ні. Чому вважається, що розведений чоловік – це погано.
Ми з чоловіком розлучилися мирно, зрозумівши, що маємо різні погляди на життя. Він спілкується з донькою, допомагає порадою та грошима. Його дружина не побоялася вийти за нього заміж, її не злякало те, що в нього вже була сім’я