Моя мрія збулася, а брату і так добре

Так склалось, що наші батьки працювали закордоном купу років. Майже все дитинство ми прожили з покійною бабусею. Я не жаліюсь. У нас було все найважливіше. Та звісно мами і тата поруч не вистачало. Особливо, коли у школі були якісь свята чи збори.

Я навчалась дуже й дуже добре. Усі роки хвалилась перед батьками відмінним табелем. Я вважала, що це їх дуже потішить. А от брат мій зовсім не до науки. Гуляв собі і в школі, і в училищі, нічим не цікавився, крім друзів і змалку почав курити. Та загалом він не є поганим хлопцем.

Зараз мені виповнилось 26, а братові 27. Я вже 8 років гарую на роботі, та й не одній. Практично не сплю вночі. Готую проекти, підробляю дистанційно. Увесь цей час заробляю на свою квартиру. Бабуся вже померла і батьки повернулись до нас. Там теж працювали важко та й нам багато передавали всього.

Заробити їм вдалось на одну хорошу квартиру. І вирішили вони придбати її для Назара. Все-таки, батьки старих поглядів і вірувань. Казали, що я і так в невістки піду. А хлопець повинен мати житло.

Заробити їм вдалось на одну хорошу квартиру. І вирішили вони придбати її для Назара. Все-таки, батьки старих поглядів і вірувань. Казали, що я і так в невістки піду. А хлопець повинен мати житло.

Я тоді зрозуміла, що розраховувати можу лише на себе. Бо звісно хотіла мати власну квартиру, щоб в майбутньому ні від кого не залежати.

А от Назар, як тільки отримав помешкання, одразу вклав свої збереження і батьків в ремонт. Швиденько при першій нагоді переїхав.

А він такий довірливий. Одразу в нього стосунки після житла з’явились. Дівчина нам не надто подобалась. Ні мені, ні батькам.

Ось за кілька місяців обкрутила його, він освідчився і всім оголосив, що планують гучне і пишне весілля. Ми були раді за нього, хоча дівчина й здалась підозрілою.

Пізніше ми зустріли з мамою Назара з нареченою. Вони виявляється йшли, щоб переписати квартиру на неї.

Мама одразу ж сказала, щоб навіть не думали цього робити. Квартира куплена на їх гроші.А мама після цього випадку забрала Назара додому і квартиру на мене переписала. Сказала, що не одразу помітила хто більш гідний цього помешкання. Я зараз дуже щаслива. Збулась моя мрія. А братові і біля батьків не зле.