Моя невістка помішана на чистоті і плануванні, в неї навіть бокнотик є, куди вона пише все

Моя невістка дуже дивна, якщо чесно. Вона помішана на тому щоб планувати щось. Я колись чула навіть, що є така хвороба, чи що, коли люди постійно переживають за те, щоб все було на місцях, нічого не заважало.

Це дуже в неї давно вже проявляється. От наприклад, коли вона їхала в пологовий, вона склала список, виділила цілу годину на те, щоб уявити собі як пройде 3 дні в роддомі і склала речі в порядку їх ймовірного використання. А я дивилася на це дійство і крутила пальцем біля скроні.

Так, це нехай. На зиму вона ховає всі літні речі на верхні полиці шафи, влітку перебирає і ховає зимні.

А ще, вона дуже не любить коли в домі безлад. Добре що самі живуть, бо я б такої стерильності не перенесла б. Ні, не те що стерильності, господиня з неї так собі, просто вона все ховає.

В мене на стінах висять дитячі картини, на полицях іграшки м’які і різні поробки. А у них ремонт. Вони все це в дитячу загрузили, і картинки, і іграшки і дитячі речі. Якщо перебувати в них вдома, то так і не скажеш що діти є, поки в їх кімнату не знайдеш.

А ще вона меню планує. На цілих 2 тижні. Звісно іноді відхиляється від нього, але уявіть, покупки по списку, заморозки на 10 днів вперед. Все в лоточках, баночках, все підписане. Робочі блокноти теж наче показові якісь.

Чесно, я дивуюся її спокою і рівновазі, але іноді мені здається що це не жінка, роботи якийсь. От якщо дитина хоче погратися терміново, а їй треба іти там голову мити чи працювати, то вона скаже зачекай, зроблю що треба і будемо гратися.

А ми в свій час кидали все напризволяще і бігли соплі підтирати. І саме цікаве, що сину подобається все це, ставить її в приклад.

А я думаю, що вона без свого графіку і дня не проживе, забери в неї блокнот, то вона в свої справах загубиться.

Author

Recent Posts

Який може бути кран? Дівчинка вирішила отримати собі багатого чоловіка. Старий – нічого, зате багатий

Андрій Петрович повернувся із роботи. Вдома смачно пахло, він зголоднів. Не встиг сьогодні пообідати. Усю…

16 години ago

Пізнього щастя не буває. Воно завжди вчасно…

Як зараз пам'ятаю той осінній, листопадовий день, коли до мене прийшла Люба. Дощ тоді зарядив…

19 години ago