Багато хто погано ставляться до утриманок, але зараз я розповім історію своєї подруги, яка відмінно влаштувалася і ні про що не шкодує. Її зовсім не хвилює, що про неї думають оточуючі. Хоча, хто її знає, що у неї там в голові?
Отже, їй 36 років. Заміжня ніколи не була, до ладу не працювала. Народила двох дітей. У неї є квартира і машина, вільний час вона проводить на теплих островах з дітьми.
Познайомилися ми з нею ще під час навчання. Ніколи вона не гналася за багатим мужиком, не прагнула до шикарного життя. Звичайна дівчина, яка підробляла касиром під час навчання.
В тому самому супермаркеті вона і познайомилася з олігархом. Він уже тоді був старший за неї років на 15. Вона, реально наївна дівчина, закохалася в залицяння, думала, що одружаться і будуть жити душа в душу. Як у казці.
Виявилося, що у того олігарха давно є дружина і діти. Офіційні. А скільки ж неофіційних, хто знає?
Спочатку вона засмутилася, не брала трубку, коли він дзвонив, уникала зустрічей, а той взяв і запропонував їй бути другою дружиною. Гарем у нього чи що?
Мовляв, любить її, та й дружину любить, втрачати нікого не хоче. В результаті подумала подруга і погодилася. Народила двох дітей, які папку бачать досить часто, а коли його немає, думають, що батько у відрядженні.
Мужик на дві (а то і більше) сім’ї живе, дарує любов відразу всім. Мда-а-а!
