Розповім і я свою історію з життя. З Лізою ми почали дружити ще у школі та довіряли одна одній всі секрети. Я ще тоді знала, що моя подруга дуже гарна і де б ми не з’являлися, вона завжди була у центрі уваги.
Коли ми навчалися в інституті, Ліза ніколи не була сама. Я ж довго не могла знайти собі хлопця. Напевно, через те, що скрізь ми були разом і поряд з Лізою мене ніхто не помічав.
Але одного разу я познайомилася з хлопцем, поділилася цим з подругою, але знайомити їх не поспішала. Навіть собі я не хотіла зізнатися у страху, що він побачить Лізу і на мене не буде вже звертати уваги.
Так і сталося. Ліза запропонувала його перевірити, чи він любить мене. Ми зустрілися в кафе, і коли я їх познайомила, то зрозуміла, що його втратила.
Коли вранці він зателефонував, я зраділа, гадала, що помилилася. Але він просто попросив телефон моєї подруги. Потім Ліза розповідала, що зустрілася з ним, щоб помститися за мене.
Спеціально обрала дорогий ресторан і замовляла все, що хотіла, щоб потім насолодитися тим, що він не зміг заплатити. Після цього Ліза його не бачила, а я намагалася не зустрічатися з нею.
Працювали ми з нею в різних районах, і я завжди посилалася на брак часу і вона, мабуть, зрозуміла, тому більше не дзвонила. Коли я виходила заміж, то на весілля довелося запросити.
Вона весь вечір фліртувала з моїм майбутнім чоловіком, чим зіпсувала свято. Коли я їй сказала про це, то почула у відповідь: «Хіба я винна, що красивіша за тебе»?
Ми посварилися остаточно та перестали спілкуватися. Але одного разу я прийшла додому на обід, чого ніколи не робила, і не змогла відчинити двері.
Поки я намагалася щось зробити, двері відчинив мій чоловік, який мав бути на роботі. Я навіть не встигла нічого запитати, як із нашої спальні вийшла Ліза. Такого приниження я ніколи більше не відчувала.
Того ж дня я зібрала речі чоловіка та виставила за двері. Я не знаю, чи разом вони зараз, або подруга в черговий раз хотіла довести мені або собі, що вона краща. Але впевнені в собі люди так не роблять.
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…
— Я їй так і сказав: Галино Петрівно, та ви б його одразу на голову…