Чотири роки тому моя сестра вийшла заміж. Досить вдало вийшла: у чоловіка є і квартира, і машина, і хороша робота. Якраз той варіант, про який мріють більшість дівчат і жінок – і любить, і симпатичний, і при грошах.
І все в родині у них було добре, поки рік тому сестра втратила роботу і не залишилася вдома в ролі «домогосподарки». І якщо спочатку вона дійсно шукала роботу, то тепер вона просто вирішила, що чоловік зобов’язаний її утримувати і вона може дозволити собі сидіти вдома.
І не моя було б справа, але я ясно бачу, що обстановка у них в сім’ї розжарюється. Чоловікові не дуже подобається, що він працює щосили, щоб забезпечити сім’ю, а його дружина тим часом витрачає гроші направо і наліво, не особливо замислюючись, звідки вони взялися і хто їх заробив.
Мої боязкі спроби повчити сестру, натякнути, що так не потрібно робити, були жорстко їй припинені. Мовляв, лізу не в свою справу і все вона робить правильно.
Мені ж таки не дуже хочеться, щоб її шлюб розпався через її ліні і егоїзму. Та й мама наша сильно переживає і теж розуміє, що сестра робить неправильно і що це все добром не закінчиться.
Особисто я вважаю, що чоловік не повинен один утримувати молоду і здорову дружину, та ще якщо і дітей поки немає. У наш технологічний час з мікрохвильовками, посудомийними машинками, пралка, пилососами і мультиварки від жінки не так багато потрібно часу і сил для підтримки затишку в домі. Без роботи жінка поступово деградує і перетворюється в мимру «в халаті і бігудях».
Як пояснити сестрі, що її чоловік не повинен утримувати дорослу жінку і що така її поведінка вилізе боком і їй, і нам, людям, які її щиро люблять?
