Коли ми з’їхалися з моїм хлопцем, то довелося нам жити разом з його сестрою в будинку їх покійного батька. Я не горіла бажанням туди переїздити, але їздити один до одного на різні кінці міста було досить незручно, та і мені нащо було віддавати такі гроші за зйомне житло, якщо я там майже не ночувала.
Перший час все було більше ніж нормально. Я навіть рада була, що тепер в мене велика і дружна родина. Його сестра Таня ще багато років назад відкрила свою точку на місцевому продуктовому базарі, тому особливо вдома ніхто не засиджувався.
Будинок трикімнатний, одна наша, одна Тані і її чоловіка, з дитиною, а ще одна кімната як гостьова.
Моя ейфорія від нової сім’ї була дуже короткою. Все тривало рівно до того часу, як майбутня невістка звинуватила мене в тому, що я прийшла додому пізніше ніж скінчила роботу, а могла б бути раніше і наварити їсти на всю сім’ю. Я трішки не зрозуміла таких нападів на мене, бо ж сама старалася вдома зайвий раз не з’явилися щоб не доставляти незручностей своєю присутністю.
Ще через кілька днів я вислухала яка я погана, і що я не даю ніяких грошей в загальний бюджет. Їхала на роботу вже без настрою і запитала у хлопця чи дав він Тані ті гроші, які ми відклали на комуналку і житло. Він стверджувально кивнув. По приїзду додому я ще раз її перепитала чи отримала вона гроші від свого брата, вона закотила істерику про те, що він мене на собі тягне, а я лінива і безсоромна. Але ж все по чесному було, ми домовилися, що на гроші Олексія живемо, а мої відкладаємо на власне житло. То виходить що я тепер ще й нічого не роблю.
Остання крапля була тоді, коли в смітнику я знайшла свою білизну спідню. Я звикла прати свої речі, хоча б спіднє руками, для того щоб не кидати в загальну корзину, от і цього разу я випрала все і повісила на вулиці сушитися.
Коли зранку запитала в чому проблема, то сестра Льоші мене запевнила що може то воно впало, замастилося, а вона його з якимися шматками переплутала, то і викинула.
Зі злості я купила собі новий комплект красивої білизни. Через 2 дні знов знайшла сміттєвому відрі. Що на цей раз, запитала я?
-Воно надто інтимне, не треба тут крутити голову моїм чоловікам, брату і коханому моєму, вдягайся якось культурніше, а то надягнеш ці мотузки і ходиш одним місцем крутиш.
Абзац. Я забрала речі, лишила в тумбочці де лежать шкарпетки чоловіка Тані згадку про себе, а саме оту красиву білизну, щоб хоч якось розважитися. А сама поїхала від тієї сімейки, добре, що та квартира яку я знімала ще була вільна.
