Свекруха моєї доньки дуже цікава людина. Ні, звісно, я розумію, що вона сама виростила і поставила на ноги мого зятя, виріс він чудовою людиною, за це їй дякую.
Вже не знаю чи виховувала вона його так, чи це від природи він такий, але на зятя нарікань в мене немає. А от моя сваха, це дещо.
Вперше коли я її побачила, мені вона здалася дуже хорошою, справедливою людиною. Але з роками я зрозуміла, що все насправді виглядає по іншому. Подумати тільки, при кожній сварці з моєю донькою вона починає налаштовувати свого сина проти його жінки.
Чи в неї розуму нема, чи вона чогось іншого добивається, неясно. Але ж у них сім’я. Всі сваряться і миряться, виясняють стосунки. Це нормально. Але ж ні, сваха моя вирішила, що це моя донька у всьому винна.
От парадокс, як тільки діти миряться сміє собою, в неї образу як рукою знімає, вона і дзвонить моїй доньці і приїздить і внукам допомагає, нічого не можу сказати. Але коли діти в сварці, то все, Олена моя відразу погана, неадекватна, істерична.
Чи то сваха так сина підтримує, чи то в неї якісь інші цілі і плани. Чому я можу максимум вислухати доньку, та порадити заспокоїтися, сказати що все налагодиться, а вона тільки масла в вогонь підливає.
Може поговорити з нею? От як донці допомогти?
Сковорідка полетіла в раковину, тарілки – на підлогу. Це кінець. Відносини вона зараз зіпсує. Швидше…
Андрій із Наталкою, ну прямо одразу добре жити стали. Покохали. Весілля хороше зіграли. І з…
Дарину Михайлівну у дворі не дуже любили. Характер у неї був різкий, нетерпимий, місцями навіть…
Федоровича в селі дражнили, як куркуль і скнара. Про таких кажуть, без вигоди своєї, навіть…
-Побачитися б, а раптом вона чекає? А може дитину від мене народила, а я і…