Моя свекруха почала “радити”, як мені одягнути дитину на прогулянку, як мені її годувати, як розмовляти зі своїм чоловіком, в загальному в усі наші справи сунула свій ніс, а у мене була в добавок, післяпологова депресія і я почала їй грубити й почалися суперечки, скандали, а вона вважала, коли ми живемо в її квартирі, повинні танцювати під її дудку, а я гнула свою лінію

Як нелюбов свекрухи відбивається на моїй дитині. Моя історія настільки довга, що навіть і не знаю з чого почати. Ну почнемо з самого початку.

Зустріла хорошого хлопця, завагітніла і ми почали жити разом. Винайняли квартиру і встали на чергу корпоративного житла від роботи чоловіка, незабаром я народила і моя доблесна свекруха почала лізти в нашу сім’ю, а я дозволила.

Повернути б час назад, вела б я себе по іншому, але час не повернути. Отже, простягаючи “руку допомоги” вона лізла в усі наші справи, кожен день приїжджала до нас, повозитися з онуком (перший її онук), допомогти викупати, сповити й т. д.

Нав’язавши свою думку про іпотеку, чоловік взяв житло в новобудові та переїхали жити до неї, на час ремонту в новій квартирі. І тут почалося.
Як мені одягнути дитину на прогулянку, як мені її годувати, як розмовляти зі своїм чоловіком, в загальному в усі наші справи сунула свій ніс, а у мене була в добавок, післяпологова депресія і я почала їй грубити й почалися суперечки, скандали, а вона вважала, коли ми живемо в її квартирі, повинні танцювати під її дудку, а я гнула свою лінію.

Лише тепер розумію, що даремно. Невже я не могла просто потерпіти, промовчати, бути мудрішою врешті-решт?
У підсумку, всі наші суперечки переросли в ненависть одна до одної, ми нарешті переїхали у свою квартиру, а з нею я не спілкуюся, бачимося 1-2 рази на місяць, вдаючи, що поважаємо одне одного.

Але найприкріше, що свою нелюбов до мене вона зображає на своєму онукові й на моєму сині. Ні вона його не ображає, тільки варто нам звернутися до неї, посидіти з ним годинку, щоб зробити свої справи, вона завжди відмовляє і відкрито сказала, що з нашою дитиною сидіти й возитися не буде.

Хоча з іншою онукою, другого сина сидить регулярно, в будь-який час доби, купує їй одяг і дорогі подарунки, а ми як чужі.
Як змінити положення не знаю, мабуть, доведеться лише змиритися і жити далі.
Ось така історія.