– Тобі ніхто й не пропонує! Квартира буде твоїй сестрі, ти просто грошей дай

– Христино, мені сьогодні дзвонила твоя бабуся. Що там у вас відбувається?

– Тобі дзвонила? – Здивувалася дружина Сергія. – Я не знаю. А що каже?

– Ти не знаєш, що відбувається з твоєю ріднею?

– З моєю рідною весь час пригоди трапляються. Що і хто цього разу постраждав?

– Ти не знаєш? Твоя сестра Жанна потрапила в дуже неприємну історію. У магазині велика нестача, розділили на всіх, але всі думають на неї та вимагають, щоб вона платила.

– Вона нещодавно прийшла на роботу, а до неї такого не було. Вона взяла кредит, все віддала, та її звільнили. Бабуся благала нічого не говорити тобі, але як я не скажу.

– Молодець.

– Уся сім’я скидається, хто скільки зможе. З мене вона попросила п’ятнадцять, але в мене стільки не було, я перевів вісім. Напевно, варто додати. Це найменша сума, всі переказують більше. Нам знижку зробили на молодість.

– Знижку на молодість та дурість.

– Дурість?

– Вибач. Мені було соромно розповідати тобі про сестру. Вона обманює всіх.

– Тебе квапили?

– Так, там щось треба було терміново внести.

– Чому ти мені не подзвонив одразу?

– Так мене попросили нічого тобі не казати, ти ж при надії, тобі не можна хвилюватися.

– А ти все розповів. Не бережеш ти дружину.

– Вибач, я не хотів. Там і справді ситуація…

– Там завжди ситуація. Жанна винна всім, напевно кредитори на неї знову насіли, а може просто хоче відпочити коштом усіх. Її й чоловік покинув тільки через цю брехню.

– Вже після розлучення вона примудрилася обдурити колишню свекруху. З усіх по нитці… Знаєш? Тільки у Жанни продовження інше.

– А що? Від рідні не зменшиться, не так багато вона і просить. А бабуся їй вірить завжди. Це не Жанночка обманює, а її всі. Бабуся всіх благає, а декого лякає залишити без спадщини.

– Я свою сестру розкусила відразу, і на бабусині голосіння не ведуся. Але половину рідні нічому не вчить. А зараз ще й ти потрапив на гачок.

– Як таке можна вигадати? Я повірив. Напевно, цього разу правда. Це ж бабуся казала. Ти просто не любиш її.

– Це теж бабуся сказала? Вона завжди вірить Жанночці. Через кілька днів ми дізнаємося куди пішли гроші рідні, та й твої теж. І не чекай, що їх тобі повернуть. Прошу тебе, ніколи більше не вір.

– Дзвони мені, тягни час, а краще не розмовляй. Треба було тобі раніше розповісти, але я не думала, що вони до тебе доберуться. Мені соромно за неї.

– Дядько Вася, мамин брат, мало не потрапив набагато більше. Тоді його дружина отримала спадок, вони збиралися купувати квартиру синові. І в цей час Жанні знадобилися гроші, – багато.

– Дядько повірив, його дружина теж, злякалася за племінницю чоловіка. Це було розлучення Жанни, треба було терміново викуповувати у чоловіка частку у квартирі.

– Все з’ясувалося пізніше, частки Жанни там і бути не могло, квартира була чоловікова, він просто виставив її за двері.

– І скільки дядько віддав?

– Там щось пішло не так із переказом. Стояло якесь обмеження у сумі. Зуміли зовсім небагато переказати. А потім до них дійшло.

– Дядько Вася відстояв гроші, йому все повернули, хоча довелося посваритися з усією ріднею і чекати три місяці. Тепер дядько Вася не спілкується з моєю мамою, з Жанною та своєю матір’ю.

– Тоді Жанна просто полетіла в Туреччину, чекала доки дядько ще грошей пожертвує, але він прозрів. Повернулася вона зовсім без грошей. Можна ще щось згадати. Потрібно?

– Я зрозумів.

Ця історія трапилася через рік після весілля Христини та Сергія. Вони вміють відмовляти й Сергій навчився не вірити там, де все здавалося б очевидним.

А через двадцять років, може, трохи більше, сталася інша історія. Бабуся пішла із життя. Квартира її дісталася Жанні. Начебто б нічого непередбачуваного, бабуся любила тільки її.

Дядькові Василю показали заповіт, щоб він не втомлював себе походами до нотаріуса, і Жанна заселилася у квартиру. Не встиг звернутися за спадщиною, значить, не встиг.

Черв’як сумніву не давав спокійно спати Василеві. І він за тиждень до закінчення піврічного терміну звернувся до нотаріуса. Спадщина є, заповіту немає. Обдурили й оком не моргнули.

Мати просила Христину підтвердити, що бабуся все обіцяла Жанні.

– Грайте у свої ігри без мене. Є закон!

– Як ти можеш, Жанна потребує! Навіщо моєму братові гроші, через нього доведеться продати квартиру. Потрібно їй допомогти, викупити його частку. У вас є гроші, ви обоє добре заробляєте.

– Мені не потрібна частка у тій квартирі!

– А тобі ніхто й не пропонує. Квартира буде твоїй сестрі, ти просто грошей дай. Тебе мати просить!

– Ні, мамо!

– Ти завжди була така… жадібна! Самі на моря їздите, а у Жанни й досі квартири немає, сім’ї немає. Я позбавлю тебе спадщини!

– А я впевнена у цьому. Не здивуюсь. Тільки заповіт зробіть справжній. Раніше Жанна була аферисткою, а тепер і ти записалася туди ж. Ти ж нічого й нікого довкола не бачиш.

– Не треба про мене так казати, я ж твоя мати!

– А я твоя дочка! Чи ти тільки Жанну вважаєш за дочку? Гарною, але не удачливою. Це ж її дурять, а не вона. Коли ти зрозумієш, що все навпаки! Жанна всіх обдурила і тебе за ніс водить!

– Це не так!

– Так. Більше до цього питання не повертаємось.

Не дісталася Жанні квартира, довелося її продати. Мати свою частку витратила на улюблену дочку. Не одразу, але всі гроші пішли у порожнечу.

Ну що ж? Це її вибір! Доведеться в старості тулитися до улюбленої доньки, – може тоді прозріє! Та буде пізно…

Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу, ставте вподобайки та підписуйтеся на сторінку, щоб читати нові публікації!