Моя свекруха живе у дрімучому лісі своїх хибних думок. Або вона дуже успішно прикидається дурепою, щоб просто не пускати нас до себе жити

Моя свекруха живе у дрімучому лісі своїх хибних думок. Або вона дуже успішно прикидається дурепою, щоб просто не пускати нас до себе жити.

Навіть не знаю, до якого варіанту більше схилятися, від цієї жінки можна чекати всього. Але факт залишається фактом, вона не захотіла пустити нас з дитиною до себе жити, коли ми реально залишилися на вулиці.

В нас настала якась чорна смуга невдач. Бізнес, який ми з чоловіком розпочали, якось швидко збанкрутував, довелося закривати його, щоб не збирати борги по зарплаті. Проте кредити, які ми брали на його відкриття залишилися.

І це було б ще терпимо, ми розглядали варіант, що у нас не з першого разу піде своя справа. Але нещодавно через “сусідів” ми втратили квартиру.

Фізично вона є, але жити в ній неможливо, бо там була пожежа. Було потрапляння уламків у будинок. Там найменше постраждав санвузол, а решта вигоріло майже повністю. Тепер треба чекати висновок комісії чи можна жити в цьому будинку, а потім робити ремонт, на який зараз просто немає грошей.

У планах було переїхати в трикімнатну до свекрухи та потихеньку роздавати борги та робити ремонт, але свекруха, коли дізналася, що ці борги у нас є, нас до себе не пустила.

Ми в неї переночували два дні, вона все переживала, як же так, така гарна квартира була, бідні ви, нещасні.

Навіть дала свою згоду, щоби ми на час вирішення ситуації пожили в неї. Хоча мені здалося, що вона не в захваті від цієї ідеї, але таки погодилася.

Потім дізналася, що ми маємо кредити, і різко передумала. Хоча ми й раніше з цього таємницю не робили, просто не розповідали про це на кожному кроці.

– Скільки маєте боргу? Мільйон?! Боже мій! Цілий мільйон! – не могла заспокоїтися свекруха.

Ну, мільйон, але ж ми виплачуємо ці гроші, борги не накопичуємо. Не було б особливих проблем, якби не прильот у будинок, від цього зараз ніхто не застрахован. Тепер доведеться довго робити ремонт і наново обживатися, ми ж лише документи прихопити із собою встигли, коли бігли в укриття.

І ось моя свекруха, дізнавшись про наш кредит, різко змінює капці. Ідіть, каже, живіть кудись в інше місце, а то мені боязко.
– А раптом за ваші борги мою квартиру заберуть? – кинула свекруха.

З якої радості, якщо квартира повністю оформлена на маму чоловіка? Навіть якби раптом справа дійшла до приставів, то квартирі свекрухи точно нічого не загрожувало б.

Та й куди нам іти? У свою квартиру не можемо там жити неможливо. До моїх батьків до іншого міста переїжджати? Так у чоловіка тут робота, це я на віддалені працюю. Це я ще мовчу, що у дитини тут садок взагалі.

Але свекруха все одно наполягає, щоби ми виселялися. Дала нам аж два тижні, щоб владнати це питання. Потім пом’якшала і заявила, що онука ми можемо залишити в неї.

Оце вже ні.Після такого вчинку я її до онука не підпущу. Ми самі розберемося зі своїми проблемами, а свекруха нехай сидить і боїться за квартиру.

Але є у цьому й великий плюс. Чоловік тепер теж про свою мати чути не хоче, бо не чекав від неї такої підстави.