fbpx

Моїй мамі завжди було важко висловлювати свої почуття, і я ніколи не чула, чи любить вона тата чи ще когось. Вона говорила, що дітей треба хвалити за щось, а мене – нема за що

Історія виховання без похвали. Мене ніколи не хвалили в дитинстві. Точніше хвалили, але дуже рідко, а іноді глузливо. Моїй мамі завжди було важко висловлювати свої почуття, і я ніколи не чула, чи любить вона тата чи ще когось.

Вона говорила, що дітей треба хвалити за щось, а мене – нема за що. А ось на критику моя мама ніколи не скупилася. Я думала, нічого в цьому трагічного немає, а як це може впливати на людину?

Сьогодні мені 29 років, але життя не таке вже хороше. Чомусь мені важко знайти хорошого чоловіка або хорошу роботу. Рік тому у мене почалися панічні атаки, і це змусило мене звернутися до фахівців – до психолога і психотерапевта.

Яким же було моє здивування, коли в процесі терапії, зі мною почали відпрацьовувати батьківські стосунки! Я дізналася, що батьки – це люди, які повинні приймати тебе без умов, а якщо їх любов була умовною – твоя самооцінка все життя так і буде залежати від різних умов – від схвалення оточення, від успішної операції, від якихось подій! А ти не зможеш бути щасливим без здорового ставлення до себе.

Немає роботи? У глибині душі ти не вважаєш себе гідним хорошої роботи. У глибині душі ти не вважаєш себе гідним хорошого супутника життя або яскравих, цікавих, позитивних друзів! Зі сторони ніхто не скаже, що у тебе якісь проблеми, але в глибині душі це все і зберігається.

Звідки береться те, що в глибині душі? Від батьків і виховання. Хронічне почуття, що ти не такий, яким повинен бути. Вже рік я ходжу на терапію, зміни відчуваю, але працювати потрібно ще. Дорогі батьки, не скупіться на похвалу своїм дітям, вчіть їх висловлювати свої почуття відкрито і тоді, навряд чи їм знадобляться психотерапевти в майбутньому.

Related Post

– Мені 51 рік, а я все ще кохаю ту дівчину з восьмого класу– Мені 51 рік, а я все ще кохаю ту дівчину з восьмого класу

Я її пам’ятаю. Завжди. Мені так здавалося все життя. Може мені тільки здавалося. Хто його знає. Правда зараз її лик вже і не такий яскравий. Як тоді. Коли я її

Уже місяць, як ми одне з одним порушуємо самоізоляціюУже місяць, як ми одне з одним порушуємо самоізоляцію

Викладу і я свою історію на хвилі постів про знайомства. Працюю в консервному цеху. У квітні нас перевели на цілодобовий режим. Шеф виграв великий тендер. Поки інші відпочивали, ми працювали

Мене називають жінкою “другого сорту”, а я просто двічі коханкаМене називають жінкою “другого сорту”, а я просто двічі коханка

Чомусь прийнято вважати коханок жінками другого сорту. Я не маю на увазі релігійних людей – з ними і так ніби все зрозуміло. У них все має бути або білим, або