Добрий день. Хочу розповісти історію. Але почну з невеликого вступу.
На сайті досить багато розповідей, де детально описується передача магічної сили від однієї людини до іншої.
Або це дотик старої відьми до людини, яка підійшла до неї, або у спадок. Так ось, в моїй ситуації, так званий “дар”, проявляється через покоління.
Мою маму за очі раніше називали відьмою – вона пророкувала майбутнє по картах. Причому, по звичайних, гральних. Ще з дитинства я частенько була присутня при подібних таїнствах – мене не проганяли. Я дивилася, як вона розкладає вигадливі візерунки з карт, а потім каже, що позначає те чи інше їх сусідство.
А тлумачила вона по книзі (книга куплена, 90-х років випуску, таких багато продавали тоді).
Мама часто казала, що кілька разів гадати в один і той же день одній і тій же людині не можна-карти починають брехати.
Вона так у них і питала: “Карти, ви брешете?” – діставала з колоди одну і, в залежності від масті, визначала відповідь.
Червона – ні, чорна – так.
Багато людей побували у нас, просили розкинути карти їм і своїм рідним.
А її рідна сестра буквально кожен день приходила до неї, дізнатися свою долю і долю чоловіка (до речі, заміж вона вийшла вже вдруге і старша за чоловіка на 4 роки). В один з таких днів мама, як завжди, розклала комбінацію і каже: “Твій Вітька весь в проблемах буде, і причому – довго, його з усіх боків погані карти оточують”, – розклала іншу комбінацію – там така ж історія.
Запитала: “Карти, ви брешете?” – ні, не брешуть. А дядько Вітя буквально через місяць в історію негативну потрапив – судився він років зо два, загрожувала в’язниця йому, але його, врешті-решт, виправдали.
Так потім сестра спинилася ходити: «Не хочу», – каже, – «долю свою наперед знати, змінити нічого не зможу, а тільки нерви теревенять від неспокою».
І мама потім кинула це заняття – сказала, що це забирає дуже багато сил.
І мені вона ніколи не гадала, скільки б я не просила. А зараз хворіє вона. Здоров’я немає зовсім.
Знайома одна мені сказала: «Не можна на картах гадати – щастя з життя піде або здоров’я».
От якось так. І я цим не займаюся – дару немає, та й страшно. А діти мої лікувати вмітимуть – точно знаю.
Вони сиділи навпроти нас за кухонним столом, і в їхньому мовчанні читалося щось важливе. Мама…
- Бабусю, ти чого ревеш? - Антон увірвався до кімнати, та побачив бабусю на підлозі…
Вона забронювала столик на десять осіб до свого вісімдесятиріччя. Єдиною людиною, яка підійшла до неї…
Вже на весіллі Аліна зрозуміла, що попалася. Погляд новоспеченої свекрухи не обіцяв нічого доброго… Раніше…
В одного нашого знайомого випадок був. Одружився він, за коханням, звичайно. Наречена красива, розумна, самостійна.…
Свіжий травневий вітерець грав фіранками на кухні, де Люся мила посуд після вечері. За її…