Можливо треба обмежити його коло спілкування тільки хлопцями

Ми з моїм хлопцем познайомилися і почали зустрічатися в 11-му класі (на цей момент ми зустрічаємося 8 місяців). Але я хотіла б попросити не ставитися до цієї проблеми скептично через мій вік, тому що наші стосунки дуже відрізняються від типових більшості наших однолітків.

Річ у тому, що тепер, після закінчення школи, нам пора вступати в доросле життя, і ми разом переїжджаємо в інше місто, де навчатимемося в різних навчальних закладах.

Головний мій страх полягає в тому, що нове місто, нові знайомі. Враження так захоплять його, що йому все це стане набагато цікавіше, ніж я. До того ж ми житимемо разом – раптом йому це просто набридне? І тоді замість того, щоб удома зі мною відпочивати від зовнішнього світу, він з іншими людьми відпочиватиме від мене?

У щирості почуттів мого хлопця та його серйозних намірів я цілком упевнена. Але всі 8 місяців ми знаходилися у звичних нам обставинах, і майже весь час були поряд. Тепер я не знаю, як він буде поводитися в новому оточенні, де кожен день навколо нього буде безліч дівчат, а мене поряд не буде.

Так, я буду з ним після навчання, але під час нього я тільки й думатиму про те, що він там робить, з ким розмовляє і над чиїми жартами сміється. Можливо, ви скажете, що в мене теж життя зміниться і в мене не буде часу на параною, але я переїжджала з міста в місто вже кілька разів, і щоразу мені дуже складно було адаптуватися.

А він переїжджає кудись уперше. Може, йому буде набагато простіше порозумітися з новими людьми, ніж мені, і я залишуся одна?

Як зберегти відносини, коли життя зазнає серйозних змін? Як поводитися, щоб залишатися цікавою молодій людині, і не просто цікавою, а цікавішою, ніж дівчата, яких він зустріне у новому місті? Як запобігти його можливим зрадам, обмежити його коло спілкування тільки хлопцями? Як розвивати стосунки і не дати стресам та побуту зробити їх нудними?

Я дуже хочу зберегти нашу любов і дуже боюся, що сама з цим не впораюся.

Related Post

Хлопець підтримує, але я розумію, кому хочеться хвору жінку забрати в дружини, завагітніти у нас теж не виходитьХлопець підтримує, але я розумію, кому хочеться хвору жінку забрати в дружини, завагітніти у нас теж не виходить

Мені 23 роки, 2 роки тому розпочався найскладніший період у моєму житті. Працювала, жили з мамою вдвох, вона дуже любить мене і підтримує у всьому. Ходила я до спортзалу, займалася

Ми не разом, але я страшенно його ревнуюМи не разом, але я страшенно його ревную

Мені «пощастило» закохатися в одруженого. Звичайно, відразу ж сказала собі «стоп», адже це проти моїх принципів. Залишається лише питання, як боротися з катастрофічними нападами ревнощів. Ревную його не стільки до

Мені дуже хочеться, щоб мама мені по-справжньому вибачила. Я хочу це відчутиМені дуже хочеться, щоб мама мені по-справжньому вибачила. Я хочу це відчути

Так трапилося в моєму житті, що у 15 років я почала займатися спортом і почала показувати непогані результати. З мене розпочався розквіт мого виду спорту у місті. Начебто все добре,