В одного нашого знайомого випадок був. Одружився він, за коханням, звичайно. Наречена красива, розумна, самостійна. Бухгалтером працює в одній великій фірмі. Заробляє пристойно.
Ну, і Льоша теж, ясна річ, намагався не відстати від доходу дружини. Брав додаткову роботу, гарував, як навіжений, щоб швидше з кредитом за квартиру розплатитися.
Квартира у них була одразу своя. Склалися, взяли в борг, рідня допомогла. І ремонт зробили під «євро», і ситуація, що треба. Як то кажуть, – живи та радуйся.
Але радіти не виходило. Дружина по господарству не встигала. Чи не вміла вчасно підлогу помити, пилюку стерти та вечерю приготувати. Чи не хотіла?
Пояснювала, що дуже втомлюється від роботи та й приходить пізно. Ну, так і Олексій не ледарював. Теж допізна гарував.
Загалом, пішли у них сварки, з’ясування, хто скільки для дому зробив та інше. Так перші пів року і сперечалися у власній квартирі з розкиданим одягом та горою немитого посуду. Але нікому з рідні не зізнавалися, чому скандалять. Обом, начебто, було ніяково.
Якось Льоша з тестем рибалив. Обидва рибалки ще ті, тому й дружили. Вночі біля вогнища з біленькою, тесть його і розколов. Висловив йому Олексій свої образи, тільки просив, щоб той нікому не говорив, особливо – тещі.
Тесть обіцяв. А взагалі сказав, що в їхньому будинку не буде ладу, доки домовика собі не заведуть.
– Є, – каже, – у мене тут один на прикметі. Буде час – вмовлю його до вас переїхати.
Олексій вирішив, що тесть збожеволів, але промовчав.
А на тижні тесть до них у гості навідався і кошеня приніс. Зять обурився.
– На таку матір?.. Тільки зайвий бруд!
А тесть його на балкон подиміти вивів і нагадав про домовика.
– Я його до вас сьогодні разом із кішкою привів. Тепер у вас все буде нормально. Тільки до кішки ставтеся по-людськи.
Ну, кішка Лесі відразу сподобалася. Маленька, ласкава, одразу її прийняла за свою. Куди не сядеш, тут же під рукою опиняються два вуха, типу, погладь. Тільки от калюжку довелося підтерти. Але це лише з вечора.
А наступного дня приходить Олексій з роботи, а вдома чисто. І речі не розкидані, і дружина на кухні вечерю готує. Так смачно пахне!
Льоша тут і сам пометушився, поличку у ванній прибив, бо давно вже обіцяв.
На другий день приходить, дружина килими пилососить. Ну, і він теж, що ж без діла сидіти, сміття викинув і по хліб зганяв.
А у магазині, до речі, червоного прикупив. Загалом вечеря вийшла майже святкова. Вони й самі не пам’ятали, коли таке було.
І так цілий тиждень. Не життя, а радість суцільна. Ніби й справді оселився в їхньому домі добрий домовик. А в неділю ввечері його молода дружина каже:
– Ти, Льошо, завтра не приходь вдень з роботи, не сіпайся. Я і наповнювач купила, і місце у вбиральні їй обладнала.
– Кому?
– Як кому – кицюні твоїй. Адже я бачу, що ти щодня з роботи вдень додому приїжджаєш, прибираєш за нею і по дому.
– Я ж знаю, що поки маленька кішка, вона всю квартиру загидить. А ввечері приходжу, – все чисто та прибрано.
Ось тут в Олексія дах і поїхав. Невже і, справді, у них домовик з’явився? Він сам принаймні вдень додому точно не заїжджав. Думав, дружина все прибирає. А їй, виявляється, соромно було байдикувати в чистій квартирі.
Відпросився він на роботі на пів дня. Спочатку ніби пішов, а потім повернувся тихенько, сів у крісло зі смартфоном і причаївся.
Ближче до обіду хтось став ключем двері відчиняти. І кішка одразу в коридор побігла, нявкає, зустрічає. Чує Олексій тихий голос:
– Що, Мурко, скучила? А я тобі молочка приніс і свіжої ковбаски. Хто тебе тут ще нагодує? Щось більше калюж не видно, ніяк за тиждень у лоток ходити навчилася…
Двері в кімнату відчиняються. На порозі – тесть. По обличчю видно, що ніяк не сподівався зятя зустріти.
– Так от ти який… домовик!
Тесть зніяковів:
– Ну то й що? Я вам кішку подарував. Значить, мусиш за нею прибратися. Хоч спочатку.
– А де ключ взяв?
– Та на рибалці в тебе непомітно відчепив від зв’язки, зробив дублікат, а другого дня назад причепив…
Три роки Олексій із дружиною живуть душа в душу. Вже й синочок з’явився. І досі ніхто не знає, що за домовик колись поселявся у їхній квартирі.
Не дарма кажуть, – що не вигадаєш, щоб діти щасливі були!
Пишіть в коментарях, що ви думаєте з цього приводу, ставте вподобайки!
