Ми сиділи компанією і відпочивали, поки я ходила за вином, мій наречений вирішив мені зрадити з моєю сестрою…

І шлюб розвалився, і сестру втратила…

Минуло вже багато років з того випадку, але я все не можу забути зради своєї сестри. Дивно, але начебто близькі люди повинні поважати одне одного, поважати їх особисте життя і партнерів. Але люди, які в житті не відчували біль зради, не розуміють цього.

Була у нас компанія, ми відпочивали всі разом. Весело, безтурботно. І одного разу, коли батьків не було, ми всією компанією прийшли до нас додому. Зі мною був мій хлопець і його друг. Я не знала раніше, що таке взагалі можливо, але після цього випадку надовго втратила віру в чоловіків.

Сиділи ми допізна, випивали, танцювали, все, як завжди. Вино скінчилося, і треба було комусь за ним сходити. Жереб упав на мене і нашого друга.

Рушили ми в цілодобовий магазин в парі кварталів від нашого будинку. Взяли вина. Йшли довго, просто розмовляючи, згадували випадки з життя, наших спільних знайомих. У мене був гарний настрій і, здавалося, ніщо не може його зіпсувати.

– Давай їх налякаємо, – сказав Артем.
– А давай.

Ми знали, що в квартирі грала музика, почути як выдчиняються двері було практично неможливо.

Ми увійшли в квартиру, пройшли в зал, але хлопця з сестрою там не було. Я стала шукати і застала цю парочку в спальні у сестри.

Не уявляєте, що я пережила в цей момент – здивування, гнів, обурення, бажання вбити обох. Але ж я хотіла за нього заміж. Заміж. За людину, яка з легкістю здатнf на таке. Хлопець був вигнаний з ганьбою. Я дивилася на сестру зі сльозами:

– Як ти могла?

Але вона лише знизувала плечима.

– Він мені сподобався.

– Але це ж мій хлопець, ми разом більше року. Як ти могла? Я ненавиджу тебе. У мене немає більше сестри, немає.

Я кричала, але ніяким криком не можна було перекрити біль втрати, біль зради.

Артем намагався заспокоїти мене, але в цей момент я ненавиділа і його – адже це був його друг.

З тих пір пройшло шість років. Я не спілкуюся з сестрою, я не можу пробачити їй біль зради. Наші батьки, не знають, що сталося, мені соромно їм розповідати, сестрі, мабуть теж.

Вона дзвонила мені якось, просила вибачення, але я не можу. Я давно не живу в тій квартирі, з’їхала практично відразу, все нагадувало мені про цей випадок.

І моя віра в чоловіків зиркнула. Я знову боюся зради. Так, у мене були короткі романи, але я не можу повністю віддатися почуттям, не можу полюбити, я боюся, що знову повториться щось подібне.

Related Post

– Чому ж твоє «вічне» кохання тривало всього 3,5 місяці? – Чому ж твоє «вічне» кохання тривало всього 3,5 місяці? 

Хм … забавно … пройшло стільки часу, а я до сих пір не можу забути тебе … твої дотики, слова, очі … «пройде час ти забудеш, зустрінеш іншого …» –

“Обирай, або я, або твої коти”, – сказав мені Микола задихаючись від алергії“Обирай, або я, або твої коти”, – сказав мені Микола задихаючись від алергії

З дитинства в нашій родині любили тварин. Були в різний час і собаки, і кішки, і папужки, і рибки. Своє життя без вихованців я вже не уявляю, тому, з’їхавши від

Звичайне спілкування з іншим чоловіком це зрада? Мене здається, що ні…Звичайне спілкування з іншим чоловіком це зрада? Мене здається, що ні…

Я заміжня вже 5 років. За цей час встигли пережити кризу у відносинах. Дітей немає. Постійна рутина, конфлікти, невдоволення собою, а також невиправдані очікування – все це призвело до того,

facebook