– Образився, але чомусь на мене, – посміхається Надія. — Мовляв, я його насамперед принизила цими словами. А нічого, що його мама спробувала принизити мене, у моїй же хаті?
-Нічого, помиряться ще. Хоча, дзвіночок, звичайно, не добрий, — вважає подруга жінки. — І потім, ти ж його ніколи не дорікала ні в чому, а твої слова — лише реакція у відповідь. Нехай маму свою спочатку заспокоїть. Ну, а ні… залишиться при своїх.
– І я про те саме, – відповідає Надія. — Ми, справді, про спільну дитину замислювалися, але… мабуть, подумаю ще. Я, звичайно, вирощу і сама двох дітей, але навіщо створювати собі труднощі, які потім доведеться героїчно долати? Мама моя так само радить.
Надії 32 роки, у жінки є 7-річний син від першого шлюбу. На жаль, вона вдова, чоловіка не стало, коли синові було лише 2 місяці – нещасний випадок. У Наді завжди була потужна підтримка з боку рідних, вона єдина дочка та єдина онука була у бабусь та дідусів.
4 роки тому Надя, яка тільки вийшла з декрету, успадкувала двокімнатну квартиру від бабусі по батькові, з’їхала туди від батьків, зробила ремонт. Два роки тому не стало діда по матері, його двокімнатна теж перейшла до онуки, її Надя здає, гроші збирає на рахунок.
Батьки в неї поки що працюють, але мати завжди має можливість відпроситися, піти на лікарняний, привести онука-першокласника додому після уроків. Батьки Надії теж матеріально стабільні, у них трикімнатна, дача за містом, дві машини. Батько працює керівником, влаштував працювати й Надю до себе у фірму. В неї зараз теж кар’єра йде в гору.
– В принципі, все є, – каже Надя. — Сім’ю хотілося, я дуже короткий час прожила з першим чоловіком. А з Ігорем ми познайомилися саме тоді, коли я переїжджала від мами з татом. То й закрутилось у нас.
Рік вони просто зустрічалися, згодом почали жити разом. Півтора року як розписалися. Про те, що матері свого другого чоловіка не підійшла її кандидатура, Надя знає з самого початку. Зрозуміла з розпитувань майбутньої свекрухи ще:
-А дитина з тобою живе? Зрозуміло. А років тобі скільки? Зрозуміло, — і все це з таким скорботним обличчям, ніби Ігор зібрався брати за дружину 50-річну багатодітну жінку.
Другий чоловік Наді молодший за неї на два роки, одружений не був, до Надії жив з матір’ю. Чоловік працює, має машину.
В принципі, він спокійний і добрий, добре порозумівся з пасинком, нормальні стосунки у нього склалися і з батьками Надії. Тесть і йому допоміг на іншу роботу влаштуватися, щоби отримував більше.
Подружжя жило цілком мирно, їздили відпочивати втрьох, гостювали на дачі у батьків. Якщо не рахувати дрібних уколів свекрухи, які Надя до певного часу намагалася взагалі не помічати, то й зовсім усе було ідеально.
– Свекруха завжди при зустрічі починає нити, що я ніяк спільну дитину не планую, а в неї немає онуків, – посміхається молода жінка.
Саме так: “У твоїх батьків є онук, у тебе є син, тобі добре. А мій син свого продовження не має, а я вже тепер і не знаю, чи дочекаюся від Ігоря кровних внучат”.
Ну і мабуть, Ігор маму порадував, що ми починаємо щільно думати у цьому напрямі. Ми ж обговорили все, я зараз медичне обстеження проходжу, щоби вже все було, як треба. Інакше собі те, що свекруха активізувалась, я пояснити не можу.
Мати Ігоря справді вже кілька місяців як виявляє підвищений інтерес до життя сина та невістки. Живе вона недалеко, раз на тиждень приходить у гості у вихідний, почала часто писати Надії повідомлення, дзвонить щодня.
– Рецепти якісь кидає, посилання на канали з корисними порадами та лайфхаками. Днями надіслала посилання на якийсь канал про дітей та їхні витівки, — хитає Надія головою.
— Ну гаразд, посилання подивлюся, вподобайку поставлю на її повідомлення і все. Але ж ні, минулого вихідного все й трапилося.
У суботу Надя із чоловіком встали пізно. Син був у батьків жінки, на роботу не треба, домашніми справами вона теж вирішила цього дня не займатись. І тут дзвінок від матері чоловіка:
– Я до вас зараз такий салат занесу, пальці з’їсте.
Ну занесе то й занесе, без проблем. Зрідка свекруха приносила своє куховарство, Надя таких жирних і калорійних страв не розуміє, але не ображала відмовою і свої думки не висловлювала. Свекруха прийшла, синові одразу салат у тарілку насипала, він їв сидів, похвалив – смачно.
– Звичайно смачно, – раптом усміхнулася свекруха. — Від дружини такого не дочекаєшся. Скільки я натякала, кидала посилання різні на сайти з рецептами, а все марно. Ось, дивлюся, навіть у суботу ти, невістко до плити ще не вставала. Адже доросла жінка, повинна бути гарною господинею.
Надя щось різке відповіла матері чоловіка, мовляв, не її справа, як вона веде господарство та коли їй до плити ставати. І взагалі, у них з Ігорем своя сім’я, не треба лізти до неї, дорослій жінці з порадами та мораллю.
– От як заговорила? – обурилася свекруха. — Посоромилася б! Ми тебе з дитиною прийняли, а ти така неввічлива!
І тут Надію остаточно понесло. Висловила свекрусі все: що її не могли прийняти, ні з дитиною,ні без нього, бо живуть вони з її сином у квартирі, що належить Надії.
– І ще одна вагома деталь, як Ви знаєте я працюю, а на дитину отримую пенсію. І до Вашого сина ми з голоду не вмирали та не ночували під мостом. І взагалі, нічого Вам мене ображати в моєму будинку, я тут господиня і я такого ставлення терпіти не буду.
Свекруха рознервувалась, швидко одяглася та пішла, Ігор за нею пішов, через 20 хвилин повернувся і вивалив Наді список претензій:
– Ну гаразд, припустимо, мама моя дарма почала намагатися тебе виховувати, – сказав чоловік. — Але й ти даремно на неї накинулася з образами. І навіть не скільки на неї, як на мене.
– А на тебе яким боком?
– А таким, ти ясно мені дала зрозуміти, що то твоя квартира, що не я тебе прийняв, а ти мене. Думаєш, мені чи моїй матері приємно таке чути? Так, за фактом це так, але не обов’язково було підкреслювати в такому ключі.
– Взагалі, нічого твоїй мамі шлятися до мене в гості. Я бачу, що вона мене не переносить. Спілкуйся сам, в гості ходи, а я її бачити не хочу. І що я не так сказала? Все у справі, – вважає Надія.
— Я нікого собою та своєю дитиною не обтяжую, живу на своїй території, за свої гроші. Мене спробували принизити та прогнути, я не дозволила цього зробити. Що я такого сказала? Нехай мамі своїй скаже, щоб вона не лізла не у свої справи, та й усе.
Кілька днів вже між Надією та Ігорем напруженість відчувається, мама Надії вважає, що з другим малюком треба почекати, дочка з нею категорично згодна.
